На сесії Генеральної Асамблеї ООН президент Литви Гітанас Науседа виступив із різким заявлением щодо ходу російсько-української війни. За його словами, Москва фактично вже зазнала поразки, проте російське керівництво не наважується визнати це публічно. Виступ пролунав на тлі загострення риторики навколо безпеки країн Балтії та нових загроз на адресу Вільнюса з боку російських посадовців.
Заява на трибуні ООН
«Формально це ще не називають поразкою, але, по суті, Росія вже програвла цю війну», — заявив Науседа, виступаючи на Генасамблеї ООН, як передає РБК-Україна, посилаючись на ефір його виступу. Глава Литви підкреслив, що між формальним статусом конфлікту та його фактичним змістом існує розрив: на папері війна триває, але по суті, за його оцінкою, результат уже предрішений на користь України.
Страх відповідальності та «помста народу»
Пояснюючи, чому Кремль не фіксує власну поразку, Науседа послався на два мотиви. Перший — страх перед міжнародною юридичною відповідальністю, якою можуть бути вимагані російські керівники після завершення бойових дій. Другий — тривоги перед власним народом, який, за словами президента Литви, може проявити «помсту» до тих, хто привів країну до програної. «З наближенням неминучого ставки зростають, а кремлівський режим дедалі більше опиняється загнаним у кут», — додав він.
Балтійський контекст: загрози та плани евакуації
Заява пролунала в напруженій регіональній обстановці. Литва, як і інші країни Балтії, розглядається як потенційна ціль можливої агресії РФ: на це вказують як інциденти з дронами, так, за повідомленнями, і дані розвідки. За цих умов Вільнюс підготував план евакуації населення до Польщі на випадок нападу. Раніше заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував Литві, що в разі розміщення на її території будь-якої зброї, включно з ядерною, країна «зникне з карти світу, ставши радіоактивним попілом». Вільнюс офіційно відреагував на ці загрози.
Протирічні дані
Тут важливо розділити два рівні. З одного боку, факт виступу Науседи та зміст його цитат підтверджені кількома незалежними виданнями, що транслювали ефір Генасамблеї. З іншого боку, сама оцінка «Росія вже програвла війну» є політичною позицією однієї держави, а не загальновизнаним чи юридично зафіксованим фактом: російська сторона, навпаки, продовжує наполягати на продовженні конфлікту і не визнає жодної поразки. Таким чином, у публічному просторі співіснують протилежні наративи — про «фактичну програну» та про «продовження спеціальної військової операції», — і читачеві слід сприймати слова Науседи як оцінку, а не як встановлений факт.
Реакція та подальший контекст
Виступ президента Литви вписується в ширший дискурс про повоєнний устрій та відповідальність за агресію. Для країн Балтії, безпосередньо межуючих із зоною конфлікту та що входять до системи колективної безпеки, публічна фіксація «поразки» Москви має практичне значення: вона обґрунтовує як посилення оборонних заходів, так і підготовку цивільних протоколів, включно з планами евакуації. Водночас ядерні загрози на адресу Литви з боку російських посадовців роблять риторичне протистояння ще гострішим і вимагають від Вільнюса та його союзників чіткої та зваженої реакції.
