Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті зафіксував масштабний негативний вплив російських ударів по промисловій інфраструктурі та блокади морських портів на макроекономічні показники країни. За оцінкою регулятора, у другому півріччі 2026 року саме ці фактори знизять темпи зростання реального ВВП на 1,9 процентного пункту, а втрати зовнішньоторговельного балансу становитимуть 6,6 млрд доларів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на документ Нацбанку.

Поступове наростання збитків: від 0,7 до 1,2 п.п. за квартал

Нацбанк розклав втрати за кварталами: у третьому кварталі 2026 року вплив обстрілів і блокади на ВВП оцінюється в 0,7 процентного пункту, а в четвертому кварталі — вже в 1,2 п.п. Таким чином, економічний збиток наростає в міру того, як руйнування виробничих потужностей накопичується, а простої підприємств затягуються. Регулятор наголошує, що значна частина втрат припадає не лише безпосередньо на металургію, а й на пов'язані сектори економіки, які втрачають попит на свою продукцію та послуги через зупинку ключових промислових споживачів.

Металургія на межі зупинки: вперше за сто років

Центральним елементом кризової ситуації стала фактична зупинка української металургійної галузі. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, у вересні 2026 року протягом одного тижня в країні не було виплавлено жодної тонни сталі — вперше мінімум за сто років. Після балістичного удару 11 серпня зупинилася «Запоріжсталь», а 25 вересня «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про призупинення роботи меткомбінату до закінчення війни. У результаті переробна промисловість у вересні скоротилася на 7% у річному вимірі, а видобувна — на 12,3%, насамперед через падіння видобутку залізної руди, безпосередньо пов'язане зі зниженням металургійного виробництва. Реальний ВВП України у вересні скоротився на 2,4% у річному вираженні.

Блокада портів Великої Одеси: сценарій до середини 2027 року

У базовому сценарії НБУ виходить із того, що блокада портів Великої Одеси триватиме до середини 2027 року. Це продовжить обмежувати експортні можливості як гірничо-металургійного комплексу, так і аграрного сектору. Для ГМК додатковим ризиком залишається дорога альтернативна логістика: високі транспортні витрати знижують рентабельність видобутку залізної руди, а обмеження морського експорту веде до накопичення продукції на складах. Нацбанк прямо попереджає, що руйнування виробничих потужностей і тривалі простої металургійних підприємств призведуть до значного скорочення виробництва та експорту металопродукції.

Аграрний сектор і зовнішньоторговельний баланс: мінус 6,6 млрд доларів

Паралельно з металургією серйозних втрат зазнає аграрний сектор. Скорочення експорту сільськогосподарської продукції через неможливість використовувати морські порти стане причиною погіршення зовнішньоторговельного балансу на 6,6 млрд доларів. НБУ зазначає, що інтенсифікація атак на підприємства та інфраструктуру разом із блокадою портів призвела до різкого гальмування економічної активності й водночас посилення цінового тиску — тобто до поєднання рецесійних та інфляційних ефектів, характерних для так званого стагфляційного сценарію.

Наслідки вийдуть за межі 2026 року

Нацбанк попереджає, що негативний ефект російських атак і проблем з експортною логістикою не обмежиться поточним роком: «Негативні наслідки обстрілів для економічної активності та цінової динаміки відчуватимуться і в 2027 році». На валютному ринку наслідки вже проявляються: офіційний курс долара вперше в історії перевищив позначку в 45 гривень, а за прогнозами банків та інвестиційних компаній, опитаних Forbes Ukraine, до кінця року він може перебувати в діапазоні 45,5–46,6 грн/$. Для стабілізації ринку НБУ у вересні продав із резервів рекордні 5,5 млрд доларів, а загальний обсяг інтервенцій за дев'ять місяців 2026 року досяг 38,5 млрд доларів проти 26 млрд за аналогічний період минулого року. Таким чином, зупинка металургійних підприємств, руйнування інфраструктури та тривала блокада портів формують системні втрати для української економіки — за всіма ключовими параметрами: ВВП, експорт, виробництво та фінансова стійкість підприємств.