Федерація металургів України (ФМУ) виступила з публічним попередженням: подальше підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» здатне прискорити падіння обсягів перевезень, зупинити роботу промислових підприємств і зрештою погіршити фінансовий стан самої залізничної компанії. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву ФМУ. За оцінкою Федерації, чинна тарифна модель формує замкнений негативний цикл, у якому кожен новий крок із підвищення ставок лише поглиблює кризу вантажної бази перевізника.

«Мертва спіраль»: як фіксовані витрати перекладаються на клієнтів, що залишилися

ФМУ описує поточну ситуацію як «мертву спіраль». Більшість витрат «Укрзалізниці» залишаються фіксованими та не масштабуються пропорційно до обсягу перевезень. Коли кількість вантажів скорочується через бойові дії, блокаду морських портів та загальне зниження промислового виробництва, ці незмінні витрати перерозподіляються на тих клієнтів, які продовжують відправляти продукцію. У результаті тариф зростає, підприємства вимушено скорочують відвантаження, вантажна база УЗ падає ще сильніше, і виникає потреба в наступному підвищенні ставок. За даними Федерації, з 1 серпня 2026 року вантажні тарифи вже зросли на 30%, а з січня 2027 року заплановане додаткове підвищення на 15%. У сукупності це означає майже 50-відсоткове зростання за п'ять місяців для підприємств, які водночас позбулися нормальної морської логістики та працюють в умовах обстрілів.

Цифри кризи: від 314 млн тонн до прогнозу в 130

Для беззбиткової роботи «Укрзалізниці» необхідно перевозити близько 200 млн тонн вантажів на рік. Водночас прогноз на 2026 рік уже було скориговано з приблизно 160 млн до 130 млн тонн. Для порівняння: у 2021 році, до початку повномасштабної війни, залізниця перевезла 314 млн тонн. Посилаючись на розрахунки ДП «Укрпромзовнішекспертиза», ФМУ вказує, що підвищення тарифів на 37% може скоротити вантажну базу УЗ на 27 млн тонн щороку. Потенційні втрати для економіки оцінюються у 96 млрд гривень ВВП, 2,4 млрд доларів валютної виручки та 36 млрд гривень бюджетних надходжень на рік. У Федерації попереджають: якщо динаміка не зміниться, у 2027 році вантажна база УЗ може скоротитися до 120 млн тонн.

Металургія вже платить за блокаду портів

Для металургійного сектору наслідки стали практичними, а не гіпотетичними. Через блокаду портів та серпневе підвищення тарифів вартість залізничного перевезення чавуну та сировини для його виробництва зросла з 30 до 68 доларів за тонну готової продукції. Альтернативна логістика через порти сусідніх країн додає ще близько 46 доларів на тонну чавуну. Аналітики GMK Center раніше також вказували, що подальше підвищення вантажних тарифів в умовах блокади морського експорту здатне посилити кризу в гірничо-металургійному комплексі та водночас погіршити фінансове становище самої «Укрзалізниці». У ФМУ наголошують: «Ми не проти „Укрзалізниці“. Ми за те, щоб вона вистояла, не знищивши своїх клієнтів».

Крос-субсидування: пасажирський сегмент б'є по вантажовідправниках

Окремою системною проблемою металурги називають крос-субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажного сегмента. За даними ФМУ, збитки пасажирських перевезень становили близько 20 млрд гривень у 2025 році та можуть перевищити 25 млрд гривень у 2026-му. У Федерації вважають, що ці витрати мають фінансуватися з державного бюджету за європейською моделлю PSO (public service obligation), а не перекладатися на вантажовідправників. «Держава має усвідомти, що тарифне підвищення коштує бюджету дорожче, ніж пряма підтримка УЗ», — зазначають у Федерації. Раніше ICC Ukraine також закликала заморозити вантажні тарифи УЗ до кінця дії воєнного стану.

Що пропонують металурги

Федерація металургів України висуває низку конкретних пропозицій: запровадження пільгових тарифів для підприємств, розташованих у зоні 150–200 кілометрів від лінії фронту, а також забезпечення пріоритетного пропуску критичного металургійного експорту через західний кордон. У ФМУ резюмують: «Ми самі добиваємо власних експортерів замість того, щоб їх рятувати». На тлі цих заяв питання про збалансування тарифної політики «Укрзалізниці» та збереження конкурентоспроможності українського промислового експорту залишається одним із ключових для економіки країни у 2026–2027 роках.