Українська економіка та «Укрзалізниця» з літа 2026 року опинилися у стані, який представники галузі називають «ідеальним штормом». За словами Володимира Гусака, представника Федерації роботодавців транспорту України, підвищення вантажних тарифів на 30% з 1 серпня 2026 року збіглося з фактичною зупинкою роботи морських портів через російські атаки на судна під іноземними прапорами. Заява прозвучала під час онлайн-дискусії про залізничні перевезення, яку провів Центр транспортних стратегій, і була передана виданням РБК-Україна. За оцінкою Гусака, поєднання цих двох факторів призвело до різкого падіння залізничних перевезень і, як наслідок, до скорочення доходів самої «Укрзалізниці».
«Ідеальний шторм»: тарифи та закриті порти
Ключова проблема, на яку вказує Федерація роботодавців транспорту, полягає в тому, що залізниця в умовах блокування чорноморського експорту стала основним маршрутом вивезення продукції, а її вартість водночас зросла. Підвищення з 1 серпня 2026 року на 30%, за словами Гусака, вже змусило частину українських підприємств знизити обсяги діяльності або зовсім припинити виробництво. Плановане на 1 січня 2027 року додаткове підвищення вантажних тарифів ще на 15% він назвав критичним для бізнесу: «Підвищення тарифу ще на 15% — це контрольний постріл у голову українській промисловості та сільським виробникам».
Збиткова тенденція, що почалася до війни
Окремо Гусак нагадав, що «Укрзалізниця» втрачала вантажну базу ще до повномасштабної війни. Якщо у 2015 році обсяги перевезень становили близько 350 млн тонн, то у 2021 році — вже 316 млн тонн. Однією з причин він назвав постійне підвищення тарифів, через яке частина вантажів перетекла на автомобільний транспорт. Після серпневого підвищення на 30% ситуація, за його оцінкою, погіршилася. Для контексту: за даними GMK Center, у 2025 році обсяги вантажних перевезень «Укрзалізниці» вже скоротилися на 7,8%.
Три кроки замість нового підвищення
У Федерації роботодавців транспорту вважають, що тарифи необхідно повернути до рівня липня 2026 року, щоб дати підприємствам можливість зберегти виробництво. Потреби «Укрзалізниці» у додатковому фінансуванні, на думку Гусака, слід покривати за рахунок зовнішньої підтримки, а соціально важливі пасажирські перевезення — фінансувати з державного бюджету. Окремо він наголосив на необхідності внутрішньої оптимізації: поточне падіння вантажної бази, за його словами, створює «політичне вікно можливостей» для скорочення витрат на малодіяльну інфраструктуру. Таким чином, замість нового підвищення тарифів галузеве об'єднання пропонує зв'язку з трьох кроків — повернення тарифів до липневого рівня, залучення зовнішнього фінансування та оптимізацію витрат «Укрзалізниці».
ГМК та альтернативні експортні коридори
Позицію галузі підтримують і представники гірничо-металургійного комплексу. У GMK Center попереджають, що подальше підвищення вантажних тарифів в умовах блокади морського експорту може поглибити кризу в металургії та одночасно погіршити фінансовий стан самої «Укрзалізниці», викликавши черговий цикл скорочення перевезень. Замість підвищення там пропонують запровадити пільгові тарифи для підприємств у зоні до 150 км від фронту, укласти міжурядові угоди з країнами ЄС про пільгові наскрізні ставки та пріоритетне проходження кордонів, а також максимально відновити морський та дунайський експортні коридори. Раніше Федерація металургів також заявляла, що подальше підвищення вантажних тарифів може прискорити падіння перевезень, призвести до зупинки промислових підприємств та погіршити фінансовий стан компанії.