НБУ підніс облікову ставку до 16%: що це означає для кредитів, депозитів і цін

Національний банк України підвищив облікову ставку до 16% річних, прийнявши рішення на тлі посилення інфляційних ризиків. За даними РБК-Україна, цей крок вписується в загальний світовий тренд: центральні банки США, Європи та інших країн також підвищують ставки на тлі паливного кризу та зростання цін. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у бліц-інтерв'ю оцінив, наскільки ефективне це підвищення і що воно означає для бізнесу та громадян.

Суть рішення та логіка НБУ

Насправді НБУ бачить інфляційні ризики та намагається випереджати їх, стримуючи інфляційні тенденції за допомогою монетарних важелів, пояснив аналітик. За його словами, інфляція йде вище очікувань регулятора, сформувалися додаткові ризики, тому ставку підвищують для покращення дохідності гривневих інструментів — депозитів та ОВДП. При цьому Шевчишин зазначив, що попередні підвищення з 15% до 15,5% не сформували достатнього покращення показників дохідності, що ставить під сумнів ефективність заходів.

Чи достатньо 16% для стримування інфляції

Аналітик вважає, що поточне підвищення може не вплинути на стримування інфляції, оскільки фактори інфляції перебувають поза впливом монетарних показників. Водночас він наголошує, що підтримка гривневої дохідності інструментів необхідна, щоб вільна гривня на тлі зростання цін на імпорт не пішла в валюту і не створила додаткового тиску на курс. У цьому сенсі механізм дієвий.

Вплив на кредитування бізнесу та населення

Зростання облікової ставки підвищує вартість кредитів, оскільки це зростання безризикової ставки: у банків з'являється альтернатива — розмістити кошти в депозитних сертифікатах під 16% замість видачі кредиту. За словами Шевчишина, банки поводяться обережно і швидко нарощувати кредитування не поспішають, тому на вільному ринку кредити залишаються дорогими. Основне зростання кредитування формується в обмежених секторах та за програмами державної підтримки, зокрема «5-7-9», хоча, за оцінкою аналітика, в уряду зараз немає коштів на цю програму. Для населення споживчі, автотранспортні та іпотечні кредити також подорожчають, не рахуючи пільгових програм.

Чи передасться зростання ставки на ціни товарів

Прямого та швидкого перекладання дорожчого кредитування в собівартість товарів і послуг, на думку аналітика, не відбувається: ринкові монетарні фактори не мають такої швидкої трансляції. Значно більший вплив на ціни мають фактори безпеки, знищення товарів та проблеми з логістикою. Перш за все наслідки рішення відчує банківський сектор, через який проходить трансляція: банки залучають кошти з НБУ та видають їх економічному сектору.

Суперечливі дані

У оцінках сторін простежується розбіжність у визначенні ефективності заходів. З одного боку, НБУ підвищує ставку саме для стримування інфляції та покращення дохідності гривневих активів, а рішення вписується у світовий тренд посилення. З іншого боку, сам запрошений експерт зазначає, що інфляційні фактори перебувають поза впливом монетарних інструментів, що попереднє підвищення з 15% до 15,5% не дало помітного покращення дохідності депозитів та ОВДП, а поточний крок «може не вплинути» на стримування інфляції. Крім того, у релізі НБУ, на який посилається аналітик, згадується й зворотний сценарій: погіршення ситуації зі спросом через обстріли та вплив на ринок праці регулятор може розглянути зниження ставки для стимулювання економіки. Таким чином, єдиної версії про гарантований ефект підвищення не існує.