Представник Росії при ООН Василь Небензя висунув Україні умову, яку українські та міжнародні ЗМІ кваліфікують як ультиматум: без визнання так званих «складованих реалій на місцях» та усунення «першопричин» конфлікту мирного врегулювання не буде. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на заяву дипломата, яку цитує «РІА Новини». За словами Небензи, доки Київ «тримається за ілюзії» та «відкидає вибір мільйонів людей», Росія буде «консеквентно добиватися поставлених цілей СВО військовим шляхом».

Ультиматум у форматі ООН

Формулювання російського представника фактично повторює позицію, яку Москва будувала протягом усього конфлікту: готовність до дипломатичного врегулювання за умови, що воно враховує «нові територіальні реалії». Небензя наголосив, що майбутні домовленості мають враховувати інтереси Росії у сфері безпеки та, за його словами, «позиції населення окупованих територій». Таким чином, умовою припинення бойових дій з точки зору Москви стає визнання Києвом захоплених територій, що суперечить базовим принципам міжнародного права та територіальної цілісності держав.

Практичний розрив із Заходом

Окремо російський дипломат заявив, що контакти Росії із західними країнами щодо України «практично припинилися». Це твердження фіксує, за оцінками спостерігачів, перехід Москви від риторики можливих багатосторонніх переговорів до одностороннього диктату умов, за якого дипломатичний канал фактично зводиться до нуля, а головним інструментом тиску залишається військовий.

Суперечливі дані

Заяви сторін і навіть усередині російської риторики містять помітні неузгодженості. З одного боку, Небензя в ООН говорить про припинення контактів із Заходом і про готовність продовжувати війну військовим шляхом, якщо Київ не прийме умови Москви. З іншого боку, в той самий 1 вересня голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко заявила, що російська сторона «готова повернутися до переговорів», якщо буде створений «надійний мирний план», і наголосила, що умови Москви «незмінні з початку війни». Таким чином, публічна позиція Москви одночасно декларує і готовність до переговорів, і готовність продовжувати бойові дії, а також містить суперечливі сигнали про стан дипломатичного каналу — від «практично припинилися» до «готові повернутися до переговорів». Українські видання (РБК-Україна, Comments) тлумачать слова Небензи як ультиматум, тоді як російські (МК) акцентують формулювання про «консеквентне досягнення цілей будь-яким шляхом».

Позиція Києва

Україна не згодна з висунутими вимогами. Київ наполягає на відновленні територіальної цілісності держави та поверненні до міжнародно визнаних кордонів 1991 року, тобто на відмові від будь-якого визнання окупованих територій. Таким чином, між позиціями сторін зберігається фундаментальний розрив: Москва ставить умовою миру визнання захоплення, а Україна — умовою миру повернення територій.

Контекст і значення заяви

Виступ Небензи в ООН на тлі заяви Матвієнко про «надійний мирний план» показує, що російська дипломатія продовжує використовувати формат міжнародних трибун для закріплення в публічному дискурсі тези про «незмінність умов Москви». Для Києва це означає, що, за його оцінкою, реального дипломатичного прориву не очікується, доки Росія не відмовиться від вимоги визнання окупованих територій. Заява, таким чином, фіксує тупик у переговорному треку та переносить акцент на продовження бойових дій.