На саміті «Україна – Північно-Балтійська вісімка» (NB8), що відбувся 23 серпня 2026 року в Києві, прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стёре представив оновлену стратегію двосторонньої допомоги та оголосив масштаб фінансування на 2027 рік. За його словами, Осло намірилося зберегти рекордний рівень підтримки на рівні 85 млрд норвезьких крон, що за поточним курсом еквівалентне приблизно 9,2 млрд доларів США. Відповідну пропозицію, за даними норвезької сторони, буде направлено на затвердження до Стортингу. Стёре підкреслив, що стосунки між двома країнами мають взаємно вигідний характер: Норвегія, за його формулюванням, отримуює вигоду від співпраці, зокрема уроки «готовності, стійкості та впровадження інновацій надзвичайною швидкістю».

Три ключові пріоритети: ППО, енергетика, оборонпром

Прем'єр-міністр Норвегії виділив три напрямки, над якими країна працює насамперед. Перше — зміцнення протиповітряної оборони України та розвиток проєкту Freya, орієнтованого на протидію баллистичній загрозі. Друге — зміцнення енергетичного потенціалу країни напередодні опалювального сезону. Третє — розвиток оборонної промисловості та технологічної співпраці, включаючи прямі закупівлі озброєнь на українських підприємствах. Стёре додав, що паралельно з інвестиціями в промисловість Осло інвестує в людський капітал.

Енергетика та підготовка до зими

Особливий акцент у виступі було зроблено на підготовці української енергосистеми до зими. Норвезька сторона розглядає стійкість енергопостачання як умову стабільності як у мирній, так і в воєнній сфері, тому фінансування спрямовується на модернізацію інфраструктури та підвищення її стійкості до руйнувань. Цей напрямок, за словами прем'єра, тісно пов'язаний із загальним пакетом допомоги і має бути реалізований до настання опалювального сезону.

Оборонна промисловість та інновації

Окремим вектором Стёре назвав розвиток оборонного виробництва та технологічного партнерства. Норвегія, за його словами, інвестує в прямі закупівлі на українському військово-промисловому комплексі та в спільні інноваційні проєкти, включаючи роботу над системами протидії баллистичним загрозам у рамках проєкту Freya. Такий підхід, за оцінкою Осло, дозволяє не лише зміцнювати обороноздатність України, а й інтегрувати українські технології в європейський оборонний ланцюг.

Суперечливі дані

Відкритих джерелах фігурують кілька формулювань обсягу допомоги: у низці матеріалів сума вказується як «близько 9 млрд доларів», тоді як у початкових повідомленнях — «9,2 млрд доларів». Різниця пояснюється валютною конвертацією та округленням: офіційна позиція норвезького уряду — 85 млрд норвезьких крон (NOK), що за актуальним курсом становить приблизно 9,2 млрд доларів США. Таким чином, обидві цифри відображають один і той самий обсяг, зафіксований у кронах, а розбіжність у доларах є наслідком коливань курсу та різної точності округлення при перерахунку.

Контекст саміту NB8

Зустріч у Києві зібрала представників країн Північної Європи та Балтії, включаючи Норвегію, Литву та Данію. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що під час головування в Раді ЄС його країна прискорить відкриття залишкових переговорних кластерів для України, підкресливши, що й Києву доведеться виконати свої зобов'язання. Глава уряду Данії Метте Фредеріксен зазначила, що у західних держав є необхідні системи для захисту українського неба, а для постачання антибаллистики потрібна лише політична воля партнерів. У сукупності заяви учасників саміту підтверджують курс на збереження та розширення багатосторонньої підтримки України у 2027 році.