В умовах триваючого конфлікту питання евакуації поранених з поля бою стає одним із найгостріших. Військовий журналіст Юлія Кириєнко-Мерінова у своєму останньому повідомленні підняла проблему, яка може коштувати життя багатьом українським солдатам: спробу замінити повноцінну бронетехніку наземними роботизованими комплексами (НРК). На її думку, статистика останніх шести місяців свідчить про критичний дефіцит захищеного транспорту, здатного безпечно доставити живого пораненого до госпіталю.
Міф про достатність роботів
Кириєнко-Мерінова жорстко критикує підхід, при якому НРК розглядаються як достатній засіб для евакуації живих людей. На практиці, як показує приклад командира роти CODE.92, який рятував поранених на цивільному пікапі, солдати змушені ризикувати собою через відсутність техніки. Журналістка наголошує: НРК ідеально підходять для доставки провізії або вивезення тіл загиблих, але для порятунку живих людей необхідна броня. Без неї евакуація перетворюється на лотерею, де шанси на виживання залежать від удачі, а не від державної системи підтримки.
Економіка порятунку: чому броня окуповується
Одним із аргументів проти закупівлі бронетехніки часто є її висока вартість. Однак Кириєнко-Мерінова наводить прості, але переконливі цифри: бронемашина «Новатор» коштує 12 млн гривень, «Варта» — 20 млн гривень. При цьому держава виплачує 15 млн гривень як компенсацію за загиблого воїна. Це означає, що одна успішна евакуація на броньованій машині повністю виправдовує її покупку. Економія на закупівлі техніки може обернутися набагато більшими фінансовими та людськими втратами.
Суперечливі дані
Ситуація з постачанням техніки залишається складною та суперечливою. З одного боку, міністр оборони та президент заявляли про плани закупівлі 25 тисяч, а потім і 50 тисяч НРК. Контракти з виробниками існують, і роботи поступово надходять на фронт. Однак, за оцінками журналістки, до осені навіть 20 тисяч комплексів не закриють потреби фронту. З іншого боку, виробники бронетехніки повідомляють, що контракти на нову броню призупинені. Виникає запитання: чи не відбувається перерозподіл коштів на користь дронів за рахунок захисту солдатів? Офіційні джерела поки що не дають чіткої відповіді на це запитання, залишаючи простір для спекуляцій.
Пріоритети: дрони чи життя?
Кириєнко-Мерінова зазначає, що посилення однієї галузі не повинно відбуватися за рахунок іншої. Знищення російської техніки дронами створює відчуття перемоги, але це не повинно стати виправданням для ігнорування проблем з евакуацією. Питання не стоїть радикально: «або дрони, або броня». Мова йде про пріоритети. Якщо держава декларує цінність життя солдата, то це має відображатися не лише у гаслах, а й у реальних закупівлях. Замовлення наземних та повітряних дронів має здійснюватися одночасно з закупівлею бронетехніки, а не замість неї.
Технічні рішення та кадрові питання
Варто зазначити, що тестування комплексів захисту для авто та НРК вже проводилося. Над проектом активного захисту працював Андрій Лебеденко, однак, за словами журналістки, його зараз хочуть відсторонити, оскільки він «командою не вийшов». Це створює додаткові ризики для масштабування захисних рішень. Поки проекти залишаються на стадії тестування, солдати продовжують евакуювати поранених на небезпечній техніці. Час працює проти української армії, і кожен день затримки може коштувати життів.
