Зміна парадигми: від екології до економіки
У серпні 2026 року дискусія навколо Національної системи торгівлі викидами (НСТВ) в Україні перейшла в критичну фазу. Експерти та представники бізнесу все частіше приходять до висновку, що система квітування вуглецевих викидів має стати невід'ємною частиною промислової та економічної політики держави, а не сприйматися як чергове фінансове навантаження. Про це у своїй колонці для видання Mind заявила президентка Асоціації професіоналів навколишнього середовища (PAEW) Людмила Циганок.
За словами експерта, ключова помилка поточної дискусії полягає в тому, що значна частина українського бізнесу досі розглядає НСТВ виключно крізь призму екологічної реформи. У реальності ж, враховуючи перехід механізму трансграничного вуглецевого регулювання ЄС (CBAM) у повноцінну фінансову фазу, вуглецева ціна стала фактором собівартості експорту. Це питання, що потребує уваги власників бізнесу, генеральних директорів (CEO) та фінансових директорів (CFO), а не лише екологів.
Ризики для промисловості та законодавчий тупик
У липні 2026 року у Верховній Раді були зареєстровані три законопроєкти, що стосуються впровадження системи торгівлі викидами: базовий документ №15386 та два альтернативні варіанти №15386-1 та №15386-2. Попри активність законодавців, експерти та представники бізнесу попереджають про серйозні ризики. Неправильне трактування закону може створити загрозу для вітчизняної промисловості та ускладнити переговорний процес з Європейським Союзом.
Головний ризик полягає в тому, що якщо кошти, отримані від торгів квотами, будуть просто спрямовуватися до державного бюджету без чіткого зв'язку з технологічним оновленням, НСТВ перетвориться на новий податок для підприємств. Це може підірвати конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку, доступ до якого критично важливий для післявоєнного відновлення.
Механізм модернізації: куди мають йти гроші?
На думку Людмили Циганок, ключовим аспектом реформи є не лише рівень ціни на викиди, але й цільове використання отриманих коштів. Правильна модель, яку підтримує уряд, передбачає, що доходи від НСТВ мають бути спрямовані до Фонду модернізації України. Ці кошти мають слугувати каталізатором для інвестицій у енергоефективність, впровадження нових технологій та декарбонізацію виробництва.
У контексті післявоєнного відновлення НСТВ розглядається як один із головних механізмів оновлення ключових галузей економіки: металургії, виробництва будівельних матеріалів, хімічної промисловості та енергетики. Без такої цільової підтримки галузям буде важко конкурувати з європейськими партнерами, які вже адаптувалися до нових кліматичних реалій.
Технічна гармонізація з ЄС
Для успішної інтеграції в європейський економічний простір Україні необхідно узгодити свою систему НСТВ з механізмом CBAM не лише на політичному рівні, але й у технічному та методологічному аспектах. Від якості цієї гармонізації напряму залежить можливість залучення іноземних інвестицій та збереження частки на експортних ринках. Помилки в методології розрахунку викидів можуть призвести до подвійного оподаткування або штрафів при експорті в ЄС, що стане фатальним для багатьох підприємств.
