19 серпня Міністерство закордонних справ ОАЕ оголосило про повну призупинення всіх комерційних, товарних та фінансових операцій з Іраном «до подальшого повідомлення». В офіційному заявленні рішення було обґрунтовано «ескалацією дій, що підривають мир і безпеку в регіоні». Таким чином Абу-Дабі фактично ввело безстрокове торгове ембарго, яке стало найгострішим дипломатичним та економічним розривом між двома державами Перської затоки на поточному етапі багатомісячного конфлікту.

Безстрокове ембарго та його формулювання

За текстом заяви МЗС ОАЕ, «усі комерційні операції, обмін товарами та фінансові операції з Іраном призупинені до подальшого повідомлення». Формулювання без вказівки строку дії означає, що обмеження можуть зберігатися невизначено довго і знімати лише за окремим рішенням. Це рішення прийнято на тлі триваючої військово-морської блокади іранських портів з боку США, що робить ембарго ОАЕ ще одним інструментом економічного тиску на Тегеран.

Ракети над територіальними водами

Крок Абу-Дабі настав невдовзі після того, як Міністерство оборони ОАЕ підтвердило, що його система протиповітряної оборони виявила дві балістичні ракети, запущені з території Ірану. За даними відомства, одна ракета впала за межами територіальних вод країни, а інша — в межах територіальних вод. У наступному заявленні Міноборони ОАЕ зазначило, що ракети «були спрямовані на морське судноплавство», і пообіцяло «рішуче протидіяти будь-яким спробам підриву національної безпеки або безпеки на морі в регіоні». Напад 18 серпня стало першим ударом по ОАЕ з травня і сталося через кілька днів після того, як Абу-Дабі звинуватило Тегеран у атаці на два судна, що належать Національній нафтовій компанії Абу-Дабі (ADNOC), у Ормузькій протоці; Іран відповідальність за ці інциденти на себе не взяв.

Реакція Тегерана: версія про «хибний прапор»

Міністерство закордонних справ Ірану негайно відкинуло звинувачення, назвавши їх «безпідставними». Прес-секретар відомства Есмаїл Багаї натякнув, що інцидент може бути «операцією під хибним прапором» в контексті війни, яку, за його словами, розпалили США та Ізраїль проти Ірану. Багаї попередив, що претензії ОАЕ «суперечать принципу добросусідства», закликав усі сторони регіону утриматися від безпідставних звинувачень на адресу Тегерана та наголосив, що будь-яка чесна оцінка ситуації має враховувати «злонамірені дії» Сполучених Штатів та Ізраїлю.

Протиріччі дані

Позиції сторін щодо фактичних обставин інциденту розходяться. ОАЕ стверджує, що зафіксовано дві балістичні ракети, запущені з Ірану та спрямовані на морське судноплавство, і на цій основі вводить ембарго. Іран категорично заперечує свою причетність, називаючи звинувачення «безпідставними» та пропонуючи альтернативну версію — «операцію під хибним прапором», відповідальність за яку перекладається на США та Ізраїль. Окрім того, раніше, за даними ряду агентств, Іран та ОАЕ вже відновлювали торговельні операції, що підкреслює різкість і раптовість поточного розриву: від відновлення торгівлі до повного безстрокового ембарго країна перейшла за лічені дні на тлі шостого місяця конфлікту. Таким чином, питання про те, хто саме запустив ракети 18 серпня та обґрунтоване чи ембарго, залишається предметом публічної суперечки без незалежного підтвердження.

Економічний тиск замість військового

Напад 18 серпня сталося всього через день після закінчення 60-денного строку мирних переговорів між США та Іраном, які не принесли прориву та продовжили конфлікт до шостого місяця. Для контексту масштабу: в перші шість тижнів конфлікту Іран, за наявними даними, випустив по ОАЕ понад 530 балістичних ракет, десятки крилатих ракет та понад 2200 безпілотників, спрямованих на об'єкти, які Тегеран називав американськими. На цьому тлі президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що акцент зміщується з прямого військового тиску на економічний, щоб змусити Тегеран прийняти вимоги Вашингтона. Ембарго ОАЕ вписується саме в цю логіку: союзник США посилює фінансово-торгове кільце навколо Ірану, перетворюючи торговий розрив на інструмент примусу.