Організація Об'єднаних Націй опинилася в стані безпрецедентної кризи. У відповідь на резонансну заяву президента США Дональда Трампа про намір оголосити Ормузьку протоку територією Сполучених Штатів, Секретаріат ООН випустив стандартне заяву про «необхідність дотримання міжнародного права». Однак за сухими формулюваннями ховається реальність: глобальний інститут фактично визнав свою недієздатність в умовах односторонньої геополітичної агресії.

Параліч Ради Безпеки та «Сталева стіна» Вашингтона

Заява ООН стала реакцією на суботню промову Дональда Трампа, в якій він пообіцяв взяти стратегічний водний шлях під юрисдикцію Вашингтона та ввести жорсткі мита на транзит. У Нью-Йорку обмежилися нагадуванням про Конвенцію ООН з морського права, але не запропонували жодного механізму примусу сторін до миру. Це пов'язано з глибоким розколом всередині самої організації.

Ще у травні 2026 року США та їхні союзники з Перської затоки намагалися провести через Раду Безпеки резолюцію, що передбачає застосування сили для розблокування протоки. Ініціатива була заблокована правом вето з боку Росії та Китаю. Опинившись у дипломатичному глухому куті, адміністрація Трампа перейшла до односторонніх дій, вибудувавши навколо Ірану жорстку морську блокаду, яку в Білому домі називають «сталевою стіною».

Економічний колапс: нафта та ціни на бензин

Поки дипломати обмінюються нотами, ситуація в Ормузькій протоці близька до катастрофи. Через мінну загрозу та нескінченні удари судноплавство скоротилося до історичного мінімуму. За даними міжнародних моніторингових агентств, за останні добу через протоку, через яку раніше проходило 20% світового палива, пройшло всього шість комерційних суден.

Сам Дональд Трамп у своєму виступі відкрито визнав економічні наслідки своїх дій. Він закликав американців «змиритися з високими цінами на бензин» та «перетерпіти» зростання вартості енергоресурсів, назвавши це необхідною ціною за стратегічну перемогу та остаточне роззброєння Ірану.

«Повільна смерть» ООН: інсайд про кампанію Гроссі

Криза в Ормузі спровокувала внутрішній бунт у системі ООН. Голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі в інтерв'ю Financial Times виступив з руйнівною критикою, заявивши, що організація «переживає повільну смерть» і повністю втратила актуальність. Він підкреслив, що ООН не змогла запобігти жодному великому кризові останніх років.

Цей виступ має глибокий політичний підтекст. У Нью-Йорку проходять закриті раунди голосування за пост нового Генерального секретаря ООН, повноваження якого у Антоніу Гутерріша закінчуються 31 грудня 2026 року. Гроссі є одним із головних фаворитів і будує свою передвиборчу кампанію на жорсткій критиці чинного керівництва, вимагаючи радикальної реформи системи, яка виявилася безсилою перед обличчям війни США та Ірану.

Суперечливі дані

У оцінках поточної ситуації існують розбіжності. З одного боку, офіційна позиція ООН та ряду західних експертів наполягає на тому, що Трамп лише використовує риторику «анексії» як важіль тиску, а реальна мета — тимчасова військова блокада. З іншого боку, джерела в адміністрації США та заяви самого Трампа про «вічний суверенітет» над протокою після перемоги над Іраном вказують на намір фактичного приєднання території. Крім того, дані про кількість суден, що пройшли через протоку, варіюються: моніторингові агентства називають цифру в 6 суден, тоді як іранські джерела заявляють про повне закриття шляху для «ворожих» танкерів, але збереження пропускної здатності для союзників.