Українські кіберфахівці повідомили про завершення масштабної операції під кодовим позначенням «Посейдон», в ході якої, за їхніми твердженнями, була повністю скомпрометована наукова та виробнича база військово-морського призначення Росії. Про це 21 вересня 2026 року повідомляє РБК-Україна зі посиланням на телеграм-канал Ukrainian Militant. За заявою хакерів, у прицілі опинились провідні наукові організації, конструкторські бюро та заводи РФ, безпосередньо розробляють зброю та бойові системи для флоту. Операція, як стверджують її учасники, стала однією з найрезультативніших в історії українського кіберопору.

Масштаб викрадених даних: 70 проєктів від «Варшавянки» до нових корветів

Згідно з опублікованими Ukrainian Militant скріншотами, у розпорядження хакерів потрапила повна конструкторська база, що охоплює 70 проєктів кораблів, суден і підводних човнів. У переліку фігурують як давно відомі класи бойових кораблів, так і найновіші розробки, включно з проєктами корветів і модернізовані версії надводних та підводних одиниць. Хакери підкреслюють, що йдеться не про фрагментарні витоки, а про системне захоплення архіву, що дозволяє відновити повний цикл розробки від початкового ТЗ до серійного виробництва.

Технічний арсенал: від тактико-технічних завдань до математичного забезпечення

За заявою учасників операції, отриманий масив містить вичерпний технічний арсенал по кожному проєкту: тактико-технічні завдання, технічні умови, керівництва з експлуатації, структурні та електричні схеми, а також алгоритми й математичне забезпечення бортових систем. Такий набір документів, за оцінками експертів у галузі військово-технічної розвідки, дозволяє не лише зрозуміти принципи роботи конкретних комплексів, а й відтворити ключові елементи їх архітектури. Особливий інтерес представляють матеріали щодо російських військових випробувань, які, згідно зі скріншотами, також були захоплені.

Перспективні системи: «Касатка», «Андромеда» та інші

Серед викрадених матеріалів хакери виділяють комплекси «Симфонія», «Чардаш», «КАМА-НС-ВК», «Спрут-Н1», «Прилив» і систему 14Ц217. Окремий блок становлять перспективні розробки: «Касатка», «Вітер», «Беринг», «Дирігент», «Полігон», «Андромеда» та «Сігал-М». З'явлення в відкритому доступі інформації про проєкти, які до цього не фігурували в відкритих джерелах, свідчить про те, що атаковані організації вели роботи на етапі, що передує державній приймці або публічному анонсу.

Гриф секретності та значення для розвідувального балансу

Особливе значення операції, за твердженням хакерів, додає той факт, що більша частина викрадених документів має високі обмежувальні грифи секретності. У масиві присутні матеріали з позначками «секретно» та «цілком секретно», а також внутрішні вимоги щодо протидії іноземним технічним розвідкам. Якщо ці відомості підтвердяться, це означає, що в руки стороннього актора потрапили документи, доступ до яких у російській системі захисту інформації обмежений вузьким колом осіб із відповідними допусками.

Протирічливі дані

На момент публікації всі відомості про операцію «Посейдон» походять з одного каналу — телеграм-акаунту Ukrainian Militant, на який посилається РБК-Україна. Незалежне підтвердження з боку українських або західних офіційних структур, а також реакція російського Міністерства оборони чи ФСБ на момент підготовки матеріалу не зафіксовані. Російська сторона традиційно не коментує подібні заяви або спростовує їх у загальновзятому вигляді. Таким чином, конкретні цифри (70 проєктів), перелік систем і грифи секретності поки не верифіковані другим незалежним джерелом. Українська сторона позиціонує операцію як завершеною та успішною, однак публічна демонстрація скріншотів не дозволяє в повній мірі оцінити обсяг і автентичність викрадених архівів.

У будь-якому разі, навіть за часткового підтвердження, операція «Посейдон» демонструє стійку тенденцію: кіберпростір стає полем, де військово-технічний паритет визначається не лише на верфях і на полігонах, а й у серверних залах конструкторських бюро. Для Києва це інструмент асиметричного тиску, для Москви — сигнал про необхідність перегляду архітектури захисту закритих промислових даних.