Останніми тижнями українську владу сотрясає серія внутрішніх скандалів, які, за оцінками співрозмовників видання всередині правлячої команди, привели державний апарат до стану, близького до збою. Не встиг загасити гучний епізод навколо екс-заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, як антикорупційні органи перейшли до більш масштабних дій: в рамках операції «Карфаген» НАБУ та САП оприлюднили матеріали справи про «кришування» колл-центрів, пов'язане з працівниками Офісу генерального прокурора. Підсумком стала заявка генпрокурора Руслана Кравченка про відставку, яку, як очікується, оформить Верховна Рада наступного тижня.

Операція «Карфаген» і відставка Кравченка

За даними РБК-Україна, рішення Кравченка активно захищатися після оголошення операції «Карфаген» і його небажання йти у відставку були його власною ініціативою. Однак, як пояснив поінформований джерело, вже пара днів такої захисту «виглядали як захист від імені всієї вертикалі влади, яка потрапляє під удар». Саме це йому, за словами співрозмовника, сказали на понеділковій зустрічі на Банковій, після якої генпрокурор і оголосив про відхід. Зазначається, що керівники НАБУ та САП побували на Банковій якраз перед розмовою президента та генпрокурора.

Політичний слід і «вертикаль»

В оточенні Володимира Зеленського вважають, що антикорупційні органи «точили зуб» на Кравченка ще з минулого липня, вважаючи його одним із ключових ідеологів тодішньої атаки на НАБУ та САП. Зруйнувати «Карфаген» саме зараз, за цією версією, вдалося тому, що органи добрали доказову базу та «презентабельно упаковали» її для громадськості. Співрозмовник у команді Зеленського підкреслив: якщо справа обмежиться лише прокуратурою та Кравченком, то в ній «буде явний політичний відтінок», а якщо почнуть затримувати й інших силовиків — поліцію, ГБР, СБУ, — тоді мета дійсно «прибити» всю індустрію колл-центрів.

Розборки спецслужб і законопроєкт проти шахраїв

Між двома гучними історіями від НАБУ стався не менш резонансний епізод — конфлікт між СБУ та ГУР на київських Березняках. Хоча ці події загалом не пов'язані між собою, співрозмовники видання всередині влади визнають, що складається відчуття, ніби державний апарат «пішов у розбрат». Паралельно президент нещодавно подав законопроєкт, спрямований на заборону будь-якої активності, пов'язаної з роботою телефонних шахраїв; з боку це могло виглядати як поспішні «антикризові заходи», однак джерело в команді Зеленського стверджує, що це просто збіг.

Протирічливі дані

У заявах сторін і оцінках джерел є низка невідповідностей. По-перше, щодо законопроєкту проти телефонних шахраїв: частина спостерігачів тлумачить його як реакцію на скандал і «антикризову» заходи, тоді як джерело в оточенні президента наголошує, що це збіг і документ готувався незалежно. По-друге, розходяться оцінки характеру операції «Карфаген»: одні говорять про чисту антикорупційну роботу, інші — про «політичний відтінок», якщо справа обмежиться одним Кравченком. По-третє, не збігаються версії про мотивацію самого генпрокурора: за однією, його захист був особистою ініціативою, за іншою — він був сприйнятий як захист всієї вертикалі влади, що й стало приводом для вимоги відставки. Нарешті, у тексті згадується, що за останній рік НАБУ та САП де-факто «збили з посади» другого чоловіка в державі, Андрія Єрмака, що ставить питання про межі їхнього фактичного впливу в системі.

Що далі: пошук нового генпрокурора

На момент публікації, за словами одразу кількох джерел у владі, навіть лонг-лист кандидатів на заміну Кравченка не сформовано: розібравшись із «Карфагеном», Зеленський поїхав із візитами до Норвегії та Канади, і до його повернення питання поставили на паузу. Відставка внесла замішання й у депутатські ряди: нардепи бояться, що новий генпрокурор буде «не дивлячись» підписувати підозри, які подасть САП, і тому в парламенті ходить ідея, що заміновувач має бути «з своїх», тобто з числа народних депутатів. При цьому, як зазначають співрозмовники, незрозуміло, знайдуться серед депутатів підходящі кандидати.