Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував свіжі дані про рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського. Згідно з результатами опитування, про які повідомляє РБК-Україна, за останній місяць показник довіри до глави держави знизився з 55% на початку серпня до 54%. Водночас 41% респондентів заявили, що не довіряють президенту. Таким чином, позитивний баланс довіри (різниця між довіряючими та недовіряючими) залишається стійко позитивним, але демонструє незначну негативну динаміку на тлі триваючої війни.

Структура довіри та недовіри

Детальний розподіл відповідей показує, що серед прихильників президента 18% опитаних довіряють йому «повністю», а ще 36% — «скоріше довіряють». У групі з негативним ставленням 25% висловили «повну недовіру», а 16% відзначили, що «скоріше не довіряють» главі держави. Ці пропорції свідчать про те, що ядро прихильників Зеленського залишається досить стійким, однак і частка категоричних критиків також значна.

Хто найбільше довіряє президенту

Найвищий позитивний баланс довіри соціологи зафіксували серед безробітних (+39%), студентів (+34%), а також військовослужбовців та працівників поліції (+32%). У розрізі населених пунктів максимальну підтримку президенту демонструють мешканці малих міст із населенням до 20 тисяч осіб (+26%), міст із середнім населенням 20–99 тисяч (+23%) та селищ і сіл (+20%). У регіональному розрізі лідирує Південь країни (+24%), а також Центр, Північ та Східні області, де баланс становить по +21%. Вище середнього рівня довіри демонструють жінки та молодь 18–29 років (в обох категоріях +23%), а серед людей із повною середньою або низькою освітою показник досягає +21%.

Групи з найбільшою недовірою

Найвищий рівень недовіри до президента зафіксовано серед підприємців, самозайнятих та фермерів (баланс −12%). Переважання недовіри також спостерігається у громадян з дуже низьким рівнем добробуту (−9%), мешканців Києва (−6%) та російськомовних громадян (−4%). Примітно, що серед чоловіків кількість довіряючих та недовіряючих президенту виявилася практично однаковою — баланс становить 0%, що робить гендерний розріз одним із найзбалансованіших у дослідженні.

Зеленський — четвертий у загальному рейтингу довіри

Важливий контекст дають паралельні дані КМІС, згідно з якими в загальному рейтингу довіри серед публічних фігур Володимир Зеленський посідає четверте місце. Лідирують у цьому списку військові командувачі та керівники силових структур — зокрема, Олександр Залужний, Михайло Фєдоров та Кирило Буданов, рівень довіри до яких, за даними серпневих вимірювань інституту, перевищував 60%. Це означає, що, незважаючи на стійку особисту довіру до президента як до глави держави, в очах частини суспільства вищу репутацію надійності мають окремі військові командувачі та керівники СБУ.

Суперечливі дані

Порівнюючи джерела, слід враховувати часовий зріз вимірювань. Основний показник довіри у 54% (проти 55% на початку серпня) стосується свіжого вересневого зрізу КМІС, тоді як дані про позицію Зеленського на четвертому місці в рейтингу довіри та про 60-відсотковий показник у Залужного та Фєдорова були зафіксовані у серпні 2026 року. Тобто йдеться про різні часові перерізи одного й того самого дослідження, а не про пряме розбіжність цифр по одному й тому самому параметру. Водночас для коректної інтерпретації важливо не змішувати абсолютний рівень довіри до президента (54%) з його відносним положенням у рейтингу серед інших фігур, оскільки ці метрики вимірюють різні речі.

Загальний соціальний контекст

Опитування також фіксує стійку суспільну позицію з ключового питання війни: більшість українців вважають, що країна має продовжувати збройний опір російській агресії, навіть незважаючи на регулярні удари по енергетичній інфраструктурі та можливі перебої з електро- та теплопостачанням. При цьому, на відміну від очікувань, більшість громадян називають себе щасливими, і частка таких респондентів за останні півтора року зросла; лише 16% опитаних заявили, що вважають себе нещасливими. В сукупності ці дані малюють картину суспільства, яке, зберігаючи високу мобілізацію та підтримку курсу опору, демонструє помірно позитивну, але трохи знижувану довіру до діючого президента.