«Один шлях — відставка»: Зеленський вимагає від Ради негайно звільнити Кравченка на тлі взаємних підозр з боку НАБУ та САП

Президент України Володимир Зеленський 14 вересня публічно заявив, що генеральний прокурор Руслан Кравченко має залишити свою посаду, і звернувся до парламентаріїв із закликом підтримати його звільнення «негайно». Заява глави держави пролунала у відповідь на ранкове виступлення Кравченка, який звинуватив оточення президента у «політичному тиску». «У цього генерального прокурора є лише один шлях: відставка. Саме це я йому й сказав», — наголосив Зеленський, додавши, що «якщо він вважає це політичним тиском, хай так і називає». За даними РБК-Україна, президент також зазначив, що Україна «бачила всі причини прийняття такого рішення».

Хронологія конфлікту: від «Карфагену» до взаємних підозр

Корені поточної кризи сягають 4 вересня, коли Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про розкриття злочинної групи, яка діяла безпосередньо в Офісі генерального прокурора. За даними слідства, учасники групи прикривали мережу шахрайських кол-центрів та здійснювали відмивання отриманого таким чином майна. Уже 6 вересня Кравченко публічно спростував свою причетність до описаних схем, заявивши, що підозрюваний працівник був звільнений від посади, а роботу відповідного департаменту доручено перевірити. 8 вересня президент провів окрему зустріч із Кравченком, а також із керівниками НАБУ та САП; за підсумками цієї розмови генпрокурор подав заяву про звільнення. Наступного дня, 9 вересня, свої посади втратили ще троє чиновників прокуратури — перша заступниця генпрокурора та двоє керівників обласних прокуратур.

Контратака генпрокурора: підозри на адресу керівництва НАБУ та оточення САП

Однак, попри подану 8 вересня відставку, Кравченко продовжує виконувати обов'язки і 14 вересня підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, закликавши його піти у відставку. За словами генпрокурора, Кривоноса підозрюють у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також у фіктивному усиновленні дитини, чим, за версією слідства, він намагався створити підстави для уникнення відповідальності в суді. Другу підозру оголошено особі, близькій до керівника САП Олександра Клименка: йому інкримінують пропозицію неправомірної вигоди суддям Вищого антикорупційного суду та сприяння ухиленню від мобілізації. Таким чином, за один день конфлікт між прокуратурою та антикорупційними структурами перейшов у фазу взаємних звинувачень на найвищому рівні.

Суперечливі дані

У публічній повестці наметилися кілька незбігів. По-перше, Кравченко 8 вересня подав заяву про звільнення, проте 14 вересня продовжує обіймати посаду, підписувати підозри та робити публічні заяви, а Зеленський лише зараз вимагає від Ради «негайного» звільнення. Це ставить питання про процедурний статус генпрокурора: формально він уже у відставці, але фактично зберігає повноваження до затвердження його відходу парламентом. По-друге, Кравченко звинувачує оточення президента у «політичному тиску», водночас підписуючи підозри на адресу керівника НАБУ та людини з оточення глави САП — що може трактуватися як ескалація, а не як позиція жертви тиску. По-третє, за даними ТАСС зі ссылкой на РБК-Україна, у Зеленського на даний момент немає затверджених кандидатів на заміну генпрокурора, що поглиблює невизначеність у системі прокуратури.

Політичні наслідки та системна криза довіри

Як зазначало РБК-Україна в окремому аналітичному матеріалі, конфлікти між силовими та антикорупційними структурами хитають державну систему загалом. Взаємні підозри між генпрокуратурою, НАБУ та САП створюють прецедент, за якого кожна зі сторін звинувачує іншу у зловживаннях, а президент змушений одночасно бути арбітром і ініціатором кадрових рішень. Відсутність у Зеленського готового кандидата на посаду генпрокурора, зафіксована ТАСС, означає, що навіть після формального звільнення Кравченка посада може залишатися вакантною невизначено довго, що в умовах воєнного стану та триваючих слідчих справ створює інституційну порожнечу. Одеський народний депутат, який прокоментував ситуацію для видання «Одеса», раніше зазначав, що Кравченко «дуже не хотів» йти, що підкреслює політичну волюву складову процесу.

Що далі

Ключовим питанням найближчих днів стане реакція Верховної Ради на заклики Зеленського. Якщо парламент підтримає звільнення, генпрокуратурі доведеться визначити наступника в умовах, коли у президента, за наявними даними, немає готового кандидата. Паралельно Вищий антикорупційний суд має розглянути підозри, підписані Кравченком на адресу Кривоноса та особи з оточення Клименка, що може стати приводом для нових юридичних і політичних суперечок. Експерти вказують, що без зовнішнього арбітражу — наприклад, зі сторони міжнародних партнерів, які фінансують антикорупційні інститути, — врегулювання конфлікту між прокуратурою та НАБУ/САП може затягнутися на місяці.