У Росії розгортається масштабна криза в аграрному секторі, яка збігається з початком збиральної кампанії. За даними Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України, російські фермери зіткнулися з подвійним ударом: скороченням державної підтримки, гострим дефіцитом палива та блокуванням експортних маршрутів. Внаслідок цього пріоритетне забезпечення армії паливом ставить під загрозу збір врожаю.

Дефіцит палива та удари по НПЗ

Ситуація з паливом у Росії досягла критичної точки. Згідно з розвідданими, внутрішній ринок відчуває дефіцит палива, який становить близько 20% від потреб. Причина криється в пошкодженні майже десяти найбільших нафтопереробних заводів (НПЗ) внаслідок ударів українських дронів. Якщо раніше проблема стосувалася переважно високооктанового бензину, то зараз дефіцит охопив і дизельне паливо, без якого неможлива робота сільгосптехніки.

Кремль вже заборонив експорт дизельного палива до кінця липня, і в зв'язку з ходом жнив цю заборону можуть продовжити. Найгостріше нестачу відчувають аграрії в Іркутській області та Алтайському краї, а також у Ростовській області, Краснодарському краї, Поволжі та Ставрополі. Особливо складна ситуація склалася у невеликих господарств, які не мають можливості закуповувати паливо завчасно або створювати стратегічні запаси.

Спроби вирішити проблему через імпорт не увінчалися успіхом. Білорусь та Казахстан не мають необхідних вільних обсягів, а три найбільші індійські нафтопереробні компанії повідомили про відсутність надлишків для експорту. В результаті Росія опинилася в парадоксальній ситуації: вона експортує до Індії сирову нафту, але не може отримати в обмін готове дизельне паливо.

Військовий пріоритет та економічні втрати

СЗР України підкреслює, що остаточний розподіл паливних ресурсів у Росії тепер визначається виключно потребами армії. За оцінками відомства, військові споживають на 3–5% більше палива, ніж планувалося, і цей показник продовжує рости. У розвідці резюмують: «При будь-якому дефіциті військові отримають паливо першими. Аграріям дістанеться те, що залишиться».

Паралельно з паливною кризою, аграрії зіткнулися з фінансовими труднощами. Російська влада скоротила програми пільгового кредитування сільського господарства саме в той момент, коли значна частина підприємств вже працює на межі збитковості. Замість очікуваної підтримки фермери отримали скорочення фінансування, попри плани Кремля щодо високих показників врожаю.

Логістичний тупик та падіння цін

Додатковий тиск на сектор чинять складнощі з експортом зерна. Удари по логістичній інфраструктурі в Азовському морі суттєво ускладнили роботу ключового маршруту, через який проходить близько чверті російського зернового експорту. Аналітики вже переглянули прогноз експорту, скоротивши його приблизно на 20%.

Спроби перевести вантажі на залізницю не можуть швидко замінити морські перевезення і лише збільшують витрати. В результаті ціни на зернові продовжують падати. За останній тиждень пшениця здешевіла на 2,8%, ячмінь — на 6,5%. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вартість зерна зменшилася на 12,6%.

Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна визнала, що паливна криза вже впливає на вартість товарів та послуг загалом. Володимир Путін також підтвердив труднощі з забезпеченням паливом, однак запевнив, що ситуація нібито «не критична», попри те, що дефіцит вже торкнувся близько 50 мільйонів росіян.