У Ростовській області, одній із головних житниць країни, фермери стикнулися з безпрецедентними труднощами. Загальнонаціональний паливний кризис, що став прямим наслідком ударів українських дронів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), у поєднанні з бойовими діями в Азовському морі, паралізує роботу аграріїв. Ситуація на півдні Росії демонструє масштаб наслідків, до яких призвела посилена кампанія атак на енергетичну інфраструктуру та загострення морських конфліктів.
Дефіцит дизеля та черги на заправках
Основний удар припав на логістику. Спалах цін на дизельне паливо, життєво необхідне для роботи тракторів та комбайнів, змусив працівників ферм витрачати години в чергах, лише щоб заправити техніку та дістатися до полів. За оцінками експертів, через зростання вартості палива фермери вже втрачають близько 1000 рублів за кожну тонну зібраного зерна. Цей фінансовий удар відчувається навіть на глобальному рівні: подорожчання палива через атаки на НПЗ відчули навіть у США.
Міністерство сільського господарства Росії, визнаючи занепокоєння щодо дефіциту палива у всіх регіонах, пообіцяло фермерам державну підтримку та забезпечення необхідним ресурсом. Однак реальність на місцях виглядає інакше: російські НПЗ наразі покривають лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині. Навіть сам Володимир Путін нещодавно визнав, що атаки українських дронів створили «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча й запевнив, що ситуацію вдається взяти під контроль.
Блокада Азовського моря та загроза експортних втрат
Окрім паливного кризису, агросектор страждає від обмежень судноплавства. Азовське море є основним виходом для експорту зерна з Ростовської області. Через бойові дії пропозиції купити зерно практично зникли, що фактично подвоює збитки фермерів, доводячи втрати до 2000 рублів за тонну. Фінансовий тиск може змусити аграріїв скоротити площі посівів, продовжуючи негативну тенденцію, що спостерігається з 2022 року.
Аналітики дослідницької компанії SovEcon попереджають про серйозні ризики для світового ринку. Якщо військове рішення для відкриття Азовського моря не буде знайдено і ситуація затягнеться на більшу частину другого півріччя, Росія може не доставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці. Для порівняння: минулого року Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зерна, включаючи 46 мільйонів тонн пшениці.
Попри заяви про хороші перспективи врожаю, поєднання дефіциту палива та закритих морських шляхів ставить під загрозу виконання експортних зобов'язань найбільшого у світі експортера пшениці.
