В мережі розгорівся новий виток інформаційного шуму, спровокований появою на сайті Кабінету Міністрів України електронної петиції. Документ, зареєстрований 10 серпня 2026 року, містить пропозицію щодо впровадження обов'язкової мобілізації для жінок без дітей. Ініціатива, автором якої виступив Станіслав Русин, миттєво викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах і призвела до появи панічних чуток про майбутні зміни в законодавстві. Однак офіційні представники влади вже дали зрозуміти, що це лише приватна пропозиція, яка не має під собою законодавчої бази.

Суть ініціативи та аргументація автора

Електронна петиція №41/010515-26еп була розміщена на офіційному порталі Кабміну. У своєму зверненні автор пропонує поширити військову обов'язковість на працездатних жінок, які не мають дітей, за винятком тих, хто має законні підстави для відстрочки або проблеми зі здоров'ям. Як головний аргумент наводиться Конституція України, а саме принцип рівності громадян перед законом. Автор ініціативи наполягає на необхідності «справедливого розподілу обов'язків у воєнний час», вважаючи, що тягар служби має нести не лише чоловіче населення країни.

Офіційна реакція: «Досить розганяти чуху»

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко оперативно відреагував на сплеск обговорень. У своєму заяві він категорично спростував будь-які чутки про заплановані зміни в законодавстві про мобілізацію. «Жодної жіночої мобілізації не планується, так само не планується жодних змін щодо батьків трьох дітей. Досить розганяти чуху», — підкреслив Коваленко. Експерти відзначають, що поява подібних петицій часто використовується як інструмент для створення інформаційного фону, однак у цьому випадку статус документа залишається низьким — для розгляду урядом необхідно зібрати 25 000 підписів, а на даний момент петиція зібрала лише кілька голосів.

Поточне законодавство: добровільність та специфіка обліку

Важливо нагадати, що на сьогоднішній день в Україні відсутній механізм примусового призову жінок на військову службу навіть в умовах воєнного стану. Жінки можуть приєднатися до Збройних Сил виключно добровільно — шляхом підписання контракту або через службу рекрутингу. Єдина категорія жінок, які зобов'язані перебувати на військовому обліку, — це фахівці з медичною або фармацевтичною освітою. Однак навіть для них перебування на обліку не означає автоматичного або примусового призову на фронт; служба для них також залишається добровільною.

Суперечливі дані

В інформаційному полі спостерігається явний дисонанс між емоційною реакцією суспільства та фактичним станом справ. З одного боку, у соціальних мережах та месенджерах активно циркулюють повідомлення про те, що «мобілізація жінок вже вирішена» або «закон вже прийнято». Ці дані часто підкріплюються скріншотами петиції без контексту. З іншого боку, офіційні джерела (РНБО, Міноборони, Кабмін) єдиноголосно заявляють про відсутність будь-яких планів щодо зміни законодавства. Розрив між чутками та фактами створює ґрунт для дезінформації, яку намагаються купірувати фахівці з протидії фейкам.

Контекст та перспективи

Поява петиції у серпні 2026 року може бути пов'язана з поточною ситуацією на фронті та громадськими дискусіями про ресурси. Однак юридично петиція не має сили закону і не зобов'язує уряд до якихось дій, доки не набере необхідний поріг підписів. На даний момент ініціатива перебуває на початковому етапі збору підтримки. Експерти прогнозують, що без реальної політичної підтримки та широкої громадської дискусії, що виходить за межі інтернет-форумів, реалізація такого сценарію в найближчому майбутньому малоймовірна.