У Миколаєві суд виніс рішення про накладення штрафу у розмірі 17 тисяч гривень на військового Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Причиною покарання стало відсутність безперервного відеозапису під час проведення заходів з оповіщення громадян. Цей прецедент став черговим сигналом про необхідність суворого дотримання регламенту, затвердженого Міністерством оборони України.

Юридична кваліфікація та позиція омбудсмена

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, дії співробітника ТЦК були кваліфіковані як недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану. Омбудсмен назвав це рішення важливим прецедентом, підкреслюючи, що законність дій силовиків має бути прозорою.

«Ще раз наголошую на необхідності дотримання Інструкції, затвердженої наказом МОУ №532. Вона зобов'язує представників ТЦК та СП увімкнути бодікамеру з початку заходів оповіщення та вести безперервний запис до їх завершення», — заявив Дмитро Лубинець. На його думку, переривання запису допускається лише в виняткових випадках, наприклад, при ризику потрапляння в кадр об'єктів військової таємниці або в ситуаціях, що вимагають короткочасної перерви (відпочинок, відвідування туалету).

Боротьба з «клубком» версій та свавіллям

Омбудсмен зазначив, що до його апарату регулярно надходять скарги на порушення прав людини під час мобілізаційних заходів. Основна проблема, з якою стикаються правозахисники та суди, — це відсутність повної картини подій. Часто в розпорядженні сторін залишаються лише уривчасті відеозаписи, зроблені самими громадянами, та взаємні звинувачення.

«Я переконаний: якби кожен захід оповіщення від першої до останньої хвилини безперервно фіксувався на відео, розплутати цей клубок було б набагато простіше», — підкреслив Лубинець. Він зазначив, що обов'язкова відеофіксація покликана захищати не лише громадян, а й самих військовослужбовців, забезпечуючи об'єктивне встановлення істини.

Наслідки відсутності прозорості

Дмитро Лубинець попередив, що використання балаклав, вимкнення камер або повна відсутність відеозапису підриває довіру суспільства до державних інституцій. «Коли неможливо встановити, хто саме проводив заходи з мобілізації, — це вже не про прозорість. Це створює простір для свавілля та безкарності», — заявив він. На думку омбудсмена, якщо представники ТЦК діють законно, їм нічого приховувати, а ігнорування правил фіксації може призвести до незворотних наслідків для громадської безпеки.

Контекст: операція «Чесний призов»

Це судове рішення відбувається на тлі посилення контролю за діяльністю мобілізаційних структур. Наприкінці липня 2026 року Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з Генштабом провело масштабні обшуки у більш ніж ста територіальних центрах комплектування по всій Україні. Операція, яка отримала назву «Чесний призов», була спрямована на виявлення фактів хабарництва за ухилення від мобілізації, а також випадків фізичного насильства над військовозобов'язаними. Штраф у Миколаєві демонструє, що система починає карати не лише за корупцію, а й за процедурні порушення, які ставлять під загрозу права громадян.