У серпні 2026 року в Україні зафіксовано безпрецедентний масштаб роботи правоохоронних органів щодо питань мобілізації. В.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе в ексклюзивному інтерв'ю виданню «Цензор.НЕТ» озвучив шокувальну статистику: лише за поточний рік поліція отримала від територіальних центрів комплектування (ТЦК) понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову.

Масштаб розслідувань та кримінальна статистика

Цифра в 1,5 мільйона заявок свідчить про колосальний тиск на систему правоохорони. Однак, як зазначив Максим Цуцкірідзе, не кожне звернення переростає у кримінальне переслідування. З моменту введення воєнного стану поліція ініціювала та розслідувала понад 20 тисяч кримінальних проваджень за фактами ухилення від мобілізації. Це означає, що правоохоронці відбирають найбільш резонансні та доведені випадки для притягнення до відповідальності, тоді як тисячі інших справ перебувають на стадії адміністративного розшуку або перевірки.

Синхронізація роботи поліції та ЗСУ

Ключовим аспектом поточної стратегії є тісна взаємодія між Національною поліцією та командуванням Збройних Сил України. Максим Цуцкірідзе підтвердив, що на регулярній основі з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим обговорюються питання, що знаходяться на стику їхніх повноважень. Перш за все, це стосується мобілізаційних процесів, викриття зловживань при бронюванні та роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), а також реагування на випадки самовільного залишення частини (СЗЧ). Поліцейський підкреслює, що без постійного обміну інформацією та чіткої взаємодії між структурами ефективна боротьба з ухилянтами неможлива.

Боротьба з корупцією в ТЦК та ВЛК

Важливим напрямком роботи стало виявлення зловживань з боку самих чиновників. Поліція спільно з військовими розслідує випадки, коли працівники ТЦК або ВЛК можуть сприяти ухиленню від служби або незаконному бронюванню. «Ми працюємо разом, коли виявляємо можливі зловживання з боку чиновників ТЦК, ВЛК чи інших структур, залучених до мобілізаційних процесів», — заявив Цуцкірідзе. Це свідчить про те, що у 2026 році фокус змістився не лише на пошук громадян, а й на аудит дій державних службовців, відповідальних за призов.

Еволюція законодавства та нові санкції

У умовах погіршення правил мобілізації в Україні обговорюється введення нових, більш жорстких санкцій для ухилянтів. На даний момент фізичним особам за неоновлення військово-облікових даних або неявку за повісткою загрожує штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Для юридичних осіб передбачені ще більш суттєві штрафи. У разі їх несплати суд може застосувати додаткові обмеження: арешт банківських рахунків або позбавлення права керування автомобілем. Крім того, у розробці перебувають законопроєкти, що передбачають обмеження доступу до адміністративних послуг та блокування рахунків, однак станом на серпень 2026 року відповідні ініціативи ще не зареєстровані у Верховній Раді.