Параметик Йен, який працює на екстренній медичній допомозі в Солом'янському районі Києва, в інтерв'ю виданню DOCTOR CHO, яке перепісало Styler, детально описав будні бригади «швидкої допомоги». Він закінчив медичний коледж приблизно рік тому і майже одразу влаштувався на 103. «Я завжди в душі цього хотів, я розумів, що я рано чи пізно стану медиком», — розповів він. Зараз у нього три-чотири чергування на тиждень, кожне триває 24 години. На його станції працюють дев'ять бригад і дев'ять машин. Зміни починаються о 7:00, 7:30 або 8:00, після чого бригада виїжджає на надходження протягом доби виклики.
Реальність викликів: не лише ДТП і критичні травми
За словами Йена, уявлення людей про роботу «швидкої» часто не відповідають реальності. Значна частина роботи бригад пов'язана не з критичними травмами, дорожньо-транспортними пригодами чи іншими ситуаціями, які люди зазвичай уявляють, коли думають про «швидку». Медиків викликають через підвищений тиск, температуру або загострення хронічного захворювання, яке саме по собі не становить безпосередньої загрози життю. «Є захворювання, є патологія, вона може бути тяжкою, але це не екстрено. Це звернення через сімейного лікаря, через онколога, через кого ви лікуєтесь, планова госпіталізація тощо», — пояснює параметик. Окремо він підкреслює проблему гіпертонічних кризів: «Просто тисячу разів я кажу, що на гіпертонічні кризи швидка не повинна їхати на підвищення тиску. Вони все одно викликають». При цьому Йен уточнює, що не говорить про випадки, коли стан людини дійсно потребує екстреної допомоги.
Навантаження зростає: «Викликів не стає менше, їх лише стає більше»
Параметик зазначає, що навантаження на екстренну медичну допомогу зараз дуже велике. Він наводить приклад колег, які після переходу з колишньої невідкладної допомоги стали отримувати значно більше роботи. «Викликів не стає менше, їх лише стає більше», — констатує він. Як показовий випадок він згадує виклик до дитини з температурою 39,9 градуса: медикам довелося підніматися на десятий поверх, а мати дитини боялася давати їй жарознижуючі препарати, хоча необхідні ліки були вдома. В підсумку медики фактично наділили консультацію, пояснивши дозування, вказане в інструкції. «І ти піднімаєшся на 10 поверх, щоб просто сказати мамі, консультативні послуги надати безкоштовні», — резюмує Йен.
«Чаювання» та вдячність: як пацієнти дякують бригадам
Попри високе навантаження, у роботі параметика є моменти, які запам'ятовуються з іншої причини. Пацієнти іноді хочуть віддячити бригаді за допомогу. Одного разу медики приїхали до похилої жінки з сильною болем у спині, надали допомогу і порадили звернутися до невролога. Жінка спочатку пропонувала гроші, а потім сказала взяти «хоча б помідор». Пацієнти також дарували медикам бритви, пропонували чай або каву. Був і випадок, коли вдячність виявилася дорожчою: бригаду викликали до чоловіка з гіпертензією, який сильно перенервував. Після того як медики допомогли йому заспокоїтися, він дав кожному члену бригади по 1000 гривень. «Для мене це типо ого, 1000 грн людина дала. Ну, зазвичай там, ну типо взагалі нічого не дають», — розповідає Йен. Сам параметик називає такі гроші «чаюванням» і чітко відділяє їх від хабара: «Ми просто надаємо екстрену медичну допомогу. І людина — це вибір людини. Він може віддячити чайовими або може не віддячити».
Зарплата та умови праці: 17–18 тисяч гривень у Києві
За словами Йена, його офіційна зарплата становить приблизно 14–15 тисяч гривень на місяць. Додатково київські медики отримують міські доплати, тому загальна сума становить близько 17–18 тисяч гривень. До зарплати також можуть додаватися премії та оплата переробіток. «У мене найбільше, що я заробив — це 23 000 грн. Це з націнками, з преміями, це з тим, що я працюю повну ставку», — розповів параметик. За його словами, багато колег змушені працювати на кількох станціях, щоб компенсувати низький дохід. Таким чином, навіть при повній завантаженості та 24-годинних змінах заробіток параметика в Києві залишається на рівні, який сам він характеризує як недостатній для обсягу виконуваної роботи.
