У Копенгагені парламент Данії одноголосно проголосував за ратифікацію угоди про безпеку, підписаної у вересні 2026 року зі США та Гренландією. Документ дозволяє американському уряду розмістити на острові нові військові об'єкти, але при цьому підтверджує суверенітет Данії над Гренландією і покликаний зняти напруженість, що накопичилася після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа про намір встановити контроль над територією. Голосування відбулося в четвер: усі 109 присутніх парламентаріїв підтримали угоду, голосів «проти» чи тих, хто утримався, не було. Раніше, 3 листопада 2026 року, документ ратифікував парламент Гренландії; угода доповнює договір 1951 року про військову присутність США на острові.
Що отримують Сполучені Штати
Згідно з текстом угоди, США отримують право побудувати в Гренландії дві військові бази — у районі Нарсарсуака на півдні острова та в Местерсвізі на північному сході. Крім того, американська сторона отримує можливість впливати на питання, пов'язані з іноземною військовою активністю та стратегічно значущими інвестиціями в регіоні. Документ набуде чинності після того, як Данія офіційно повідомить США про його ратифікацію. Оскільки ратифікація Конгресом США не передбачена, угода діятиме доти, доки чинний або майбутній президент США не ухвалить інше рішення.
Суверенітет, автономія та обмеження для третіх країн
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала день ратифікації «чудовим», а саму угоду — корисною для її учасників, НАТО та всієї Європи. «Угода поважає суверенітет Королівства [Данії], його територіальну цілісність, а також право жителів Гренландії на самовизначення», — заявила вона. Документ гарантує, що Гренландія залишиться автономною територією у складі Данії, і продовжить діяти навіть у разі, якщо острів здобуде повну незалежність. Країни, що не входять до Європейського союзу та НАТО, не зможуть отримати доступ до стратегічно важливих секторів — за оцінкою авторів угоди, це допоможе уникнути впливу Китаю та Росії на регіон через інвестиції.
Дипломатична криза та риторика Трампа
Заяви Трампа про намір анексувати острів переросли в серйозну дипломатичну кризу між країнами-членами НАТО в січні 2026 року. Попри підписану угоду, американський президент неодноразово заявляв, що США «отримали» Гренландію або тепер «володіють» нею, хоча територія, як і раніше, перебуває під суверенітетом Данії. Старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних досліджень Расмус Сіндінг Сеннергор вважає, що Трамп, ймовірно, продовжить використовувати провокаційну риторику, однак сам факт того, що він сприймає угоду як власну перемогу, навпаки, знижує ймовірність відновлення конфлікту з Гренландією.
Перспективи реалізації
Далі країнам належить реалізація угоди та розміщення американських військових баз, що потребуватиме затвердження фінансування Конгресом США. За словами Сеннергора, це не стане перешкодою, навіть з урахуванням переходу контролю над обома палатами до демократів. Більш серйозною проблемою для Вашингтона експерт називає відновлення позицій у Гренландії: хоча американці отримали більше офіційних важелів впливу, ніж раніше, чинна адміністрація «завдала шкоди відносинам з Данією та викликала сильне неприйняття США в Гренландії». «Надалі це стане для них проблемою, коли вони захочуть зміцнити свої позиції в Гренландії», — зазначає дослідник.