У данському Кассё (Kassø) працює перший у світі промисловий завод із великомасштабного виробництва е-метанолу — «зеленого» палива, що може стати ключем до декарбонізації двох найбільш проблемних галузей: морських перевезень та виробництва пластику. Репортаж Euronews з об'єкта демонструє, як біогаз із гнойової жижі, сонячна електроенергія та вода зі свердловини перетворюються на метанол, придатний для суден та кліматично нейтрального пластику. За процес відповідає компанія European Energy, яка позиціонує себе як світового лідера в сталій енергетиці.
Як влаштовані «сталеві джунглі»: від води та CO₂ до метанолу
На майданчику переплітаються сталеві труби, масивні ректифікаційні вежі та незвично пласкі резервуари. За словами співробітниці Міа Амаліе Йохімсем, в основі процесу лежать електролізери: вода розділяється на водень і кисень, а при додаванні біогенного CO₂ виходить е-метанол. CO₂ вловлюється з біогазових установок, розташованих у навколишніх фермерських господарствах. Генеральний директор об'єкта Ларс Дюрхольм зазначає, що щодня на завод приїжджають п'ять напівпричепів із біогенним CO₂. «Ми замінюємо викопне паливо чимось зеленим і відновлюваним», — формулює він головну ідею підприємства.
Масштаби: 42 000 тонн на рік і дві цистерни на день
Завод у Кассё розрахований на випуск 42 000 тонн е-метанолу на рік. На момент репортажу підприємство виробляло близько 100 тонн на день, що забезпечувало щоденний виїзд двох цистерн із готовим продуктом. European Energy розглядає Кассё як флагманський європейський проєкт, що доводить: метанол можна виробляти у промисловому масштабі без використання викопного палива.
Хто купує «зелений метанол»: Maersk та LEGO
Одним із найбільших покупців е-метанолу є данська логістична група A.P. Moller-Maersk, що переводить частину флоту на стале паливо. Другий великий споживач — індустрія пластику: у штаб-квартирі LEGO в Біллунді е-метанол слугує сировиною для виробництва ePOM — кліматично дружнього пластику, що вже використовується для крихітних рук фігурок, коліс та з'єднувальних елементів. На галузевих конференціях European Energy демонструє модель власного заводу, зібрану з LEGO.
Регуляторний контекст: ставка на Директиву ЄС та глухий кут в IMO
Розширення виробництва залежить від регуляторної бази. Ларс Дюрхольм пояснює, що першим кроком має стати впровадження Директиви ЄС із відновлюваної енергетики: частину палива в дорожньому транспорті буде замінено на відновлюване, що підвищить попит і ціни та створить умови для будівництва нових заводів. Допомагає також регламент EUFuel Maritime Regulation. Натомість переговори в Міжнародній морській організації (IMO) з жовтня 2025 року перебувають у глухому куті після того, як адміністрація Трампа пригрозила каральними тарифами країнам, що підтримують ініціативу Net-Zero Framework.
Шлях до 2050 року: енергетична незалежність Європи
Співзасновник European Energy Кнуд Ерік Андерсен, який очолив компанію 2004 року, підкреслює, що Європа досі імпортує близько 60% своєї енергії. За його словами, попереду довгий шлях до заміни імпорту власною, переважно відновлюваною енергією. Для компанії Кассё — це одночасно виклик і орієнтир: шлях до повної декарбонізації до 2050 року та 100% відмови від викопного палива потребує довгострокової регуляторної визначеності, аби Європа дотримувалася своїх кліматичних зобов'язань.