Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час дискусії в Інституті міжнародних та європейських справ (IIEA) в Дубліні публічно окреслив довгостроковий курс країни на інтеграцію в європейські структури. За його словами, він «бачить Вірменію у складі Європейського Союзу» і вважає, що протягом найближчих 20 років країна може стати його членом. Заява пролунала на тлі процесу підготовки до можливого подання офіційної заявки на вступ, який триває в Єревані і яку, за попередніми оцінками самого прем'єра, Вірменія може надіслати у 2027 чи 2028 році.
Двадцятирічний горизонт та «вірменський стілець»
Відповідаючи на запитання про те, чи вдасться Вірменії «всидіти на двох стільцях» під час зближення з Євросоюзом, Пашинян раніше на полях Генеральної асамблеї ООН парирував: «Чому на двох стільцях? Ми сидимо на одному вірменському стільці». У Дубліні він повторив цю логіку, наголосивши, що європейський напрямок не означає відмови від співпраці з іншими державами. «Вірменія перебуває там, де була і є. Вірменія перебуватиме тут, на своєму місці. Ми не хочемо віддалятися від будь-якого партнера і зближатися з іншими. Ми лише проводимо нашу збалансовану та врівноважену зовнішню політику», — заявив прем'єр. Таким чином, Єреван позиціонує курс на ЄС не як розворот проти будь-кого, а як розширення географії партнерства.
Позиція Москви: «важливо зробити вибір»
Такий курс не влаштовує російську сторону. Під час зустрічі з Пашиняном у Бішкеку Володимир Путін закликав Єреван якомога швидше визначитися між вступом до Євросоюзу та членством у Євразійському економічному союзі (ЄАЭС), попередивши, що зближення з ЄС може позбавити Вірменію переваг спільного ринку та призвести до розриву торговельних зв'язків. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи слова вірменського прем'єра, заявив, що Москва «з повагою» ставиться до суверенних прав Вірменії, але нагадав, що країна є учасницею ЄАЭС, і що «поступова переорієнтація на інші стандарти не корелюватиметься зі стандартами ЄАЭС у найрізноманітніших сферах». «Дуже важливо зробити вибір», — наголосив він. У відповідь Пашинян наполягає, що закон про початок процесу вступу до ЄС не порушує зобов'язань Вірменії перед Росією та ЄАЭС.
Напруженість у межах ОДКБ
Розбіжність позицій Єревана і Москви вийшла за межі риторики та відбилася на інституційному рівні. 11 листопада стало відомо, що країни — учасниці Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за пропозицією Росії позбавили Вірменію права голосу. Це рішення стало однією з найбільш наочних ознак охолодження відносин всередині альянсу та посилення тиску на Єреван у контексті його євроінтеграційних кроків.
Контекст: від «конфлікту» до «атмосфери миру»
Сам Пашинян пояснює трансформацію відносин з Росією переходом Вірменії від стану «конфлікту» до «атмосфери миру», говорячи про «неминучі зміни» у двосторонніх зв'язках. Сукупність заяв — від дублінської дискусії до позиції на майданчику ООН та в ОДКБ — показує, що Вірменія послідовно закріплює за собою право вести самостійну зовнішню політику, поєднуючи підготовку до вступу до ЄС зі збереженням чинних домовленостей, включаючи статус в ЄАЭС, хоча Москва трактує ці два курси як взаємовиключні.
