У Брюсселі завершили обговорення 21-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії. Результат виявився несподіваним для багатьох спостерігачів: ім'я патріарха Московського і всієї Руси Кирила знову не з'явилося у фінальному списку обмежувальних заходів. Попри те, що в минулому це питання роками блокувалося Угорщиною, цього разу вирішальну роль зіграла позиція Болгарії.

Роль болгарської дипломатії

Про деталі переговорів стало відомо завдяки заяві міністра закордонних справ Болгарії Велислави Петрової. Вона виступила перед журналістами на полях засідання Ради ЄС 13 липня. За словами чиновниці, софійська дипломатія досягла свого: болгарські зауваження були враховані, і імена патріарха Кирила, а також голови «Лукойл» Вагіта Алекперова були виключені з проекту документа.

Завдяки цим змінам Болгарія повністю підтримала введення економічних обмежень, що містяться у 21-му пакеті. Крім того, за вимогою болгарської сторони зі санкційного списку було видалено компанію, яка займається постачанням комплектуючих для метрополітену в Софії. Це рішення дозволило зберегти важливі економічні зв'язки для інфраструктури столиці Болгарії.

Криза консенсусу в ЄС

Міністр Петрова зазначила, що відсутність єдності при прийнятті пакету виникла не через позицію Болгарії, а через вину інших держав-членів. На засіданні Комітету постійних представників (Coreper) 12 липня консенсус не було досягнуто, оскільки дві країни висунули власні вимоги, які в підсумку не були задоволені.

«Важливий меседж у цьому питанні полягає в тому, що захист національної позиції не призводить до ізоляції», — підкреслила Петрова. Вона уточнила, що Греція наполягала на змінах у енергетичній сфері, а Австрія — у фінансових питаннях. Чиновниця назвала ці розбіжності «приватними справами відповідних країн».

Зміна парадигми: від Орбана до нового уряду

Історія з санкціями проти голови РПЦ має довгу попередню історію. Роками ініціативу щодо включення патріарха Кирила до списків блокував колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Ще у травні 2022 року він заявив, що не підтримує подібні заходи, аргументуючи це загрозою релігійній свободі. У листі до Єврокомісії Орбан назвав потенційні санкції «історичною помилкою».

Оскільки для введення санкцій у ЄС потрібне єдиногласне рішення всіх країн-членів, позиція Будапешта довгий час ставала непереможною перешкодою. Однак політична ситуація змінилася. Новий уряд Угорщини, сформований у травні 2026 року, висловив готовність дозволити Європейському Союзу ввести обмеження проти патріарха Кирила.

Тим не менш, навіть при зміні курсу в Угорщині, саме Болгарія у червні ініціювала вимогу про виключення імені патріарха з 21-го пакету. Пізніше до цієї позиції приєдналася Італія. В підсумку, попри готовність Угорщини до санкцій, Софію та Рим вдалося переконати у необхідності виключення, що й визначило фінальний вигляд документа.