Печерський районний суд Києва 4 вересня 2026 року звільнив із-під варті Назара Верхолу — співробітника Служби безпеки України, який є фігурантом кримінальної справи, пов'язаної з перестрілкою між оперативниками СБУ та військовослужбовцями Головного управління розвідки Міноборони. Захисний захід було обрано у вигляді особистої поруки керівника департаменту контррозвідки СБУ. Таким чином, Верхолу, якому інкримінується перевищення службових повноважень (ч. 2 ст. 365 КК України), залишив зал суду без арешту та без внесення застави.

Закрите засідання та позиції сторін

Процес щодо обрання запобіжного заходу проходив у закритому форматі: як прокурор, так і адвокат Верхолу попросили суддю закрити засідання для учасників процесу. Прокурор наполягав на утриманні під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільйона гривень. Сторона захисту, навпаки, вимагала застосування найм'якшого запобіжного заходу. Суд у підсумку став на бік захисту, обравши особисту поруку керівника відповідного департаменту СБУ — формулу, яка на практиці означає, що підозрюваний залишається на волі, але зобов'язаний з'являтися за викликом слідства та не покидати визначений адміністративний район.

Контекст: перестрілка в Березняках

Нагадаємо, що інцидент, який став приводом для кримінального провадження, стався вранці 2 вересня 2026 року. У соціальних мережах швидко поширилися відеозаписи з наслідками стрільби у житловому масиві Березняки, біля будинку на вулиці Юрія Шумського. Поліція екстрено перекрила рух транспорту в районі, на місці працювали співробітники правоохоронних органів. За даними правоохоронців, внаслідок перестрілки троє людей отримали поранення. Конфлікт розгорівся на тлі затримання заступника командира Російського добровольчого корпусу (РДК) Степана Каплунова, якого взяли під варту напередодні стрільби.

Версія СБУ та справа Каплунова

Служба безпеки України заявила, що затриманий Каплунов нібито мав контакти з Федеральною службою безпеки Росії та готував замах. Однак тут виникає суттєва неузгодженість у формулюваннях: в одному з офіційних повідомлень СБУ фігурує формулювання «замах на одного з лідерів російської опозиції», тоді як в іншому джерелі, що посилається на позицію СБУ, йдеться про «теракт проти одного з лідерів РДК». Це розбіжність у визначенні припущеної цілі атаки може мати принципове значення для кваліфікації справи та розуміння мотивів конфлікту між відомствами.

Другий фігурант: військовослужбовець ГУР Сергій Іванов

Паралельно зі справою Верхолу в Печерському суді 4 вересня було обрано запобіжний захід для другого фігуранта — військовослужбовця ГУР Міноборони України Сергія Іванова. Йому напередодні, 3 вересня, було оголошено підозру за тією ж справою про стрільбу в столиці. Деталі обраного для Іванова запобіжного заходу на момент публікації не розкривалися. Таким чином, судовий процес за справою про перестрілку між двома силовими відомствами входить у активну фазу, а публічне обговорення ключових деталей залишається обмеженим через закритий формат засідань.

Суперечливі дані

Головне розбіжнення в наявній інформації стосується припущеної цілі дій Каплунова. В основній масі повідомлень, що посилаються на СБУ, вказується, що він готував «замах на одного з лідерів російської опозиції». При цьому заголовок і текст публікації на from-ua.org, також що посилається на позицію СБУ, формулюють іншу версію: «запобігла теракт проти одного з лідерів РДК». Жодна з версій не була публічно спростована або уточнена СБУ на момент підготовки матеріалу. Крім того, точна дата засідання за справою Верхолу в первинних джерелах не завжди однорідно вказується — частина публікацій датує рішення 3 вересня, частина — 4 вересня, що може бути пов'язано з тривалістю процесу та переходом засідання на наступний день.