13 серпня 2026 року міністр оборони США Піт Хегсет офіційно підтвердив, що Збройні Сили США мають достатньо ресурсів для підтримки морської блокади Ірану на невизначений термін. Заява була зроблена в Панамі під час візиту голови Пентагону на борт ракетного есмінця USS Gridley, який раніше був розгорнутий у зоні конфлікту на Близькому Сході. Хегсет підкреслив, що ВМС США здатні ефективно ротирувати кораблі як всередині регіону, так і за його межами, забезпечуючи безперервний тиск на Тегеран.

Ескалація та тактика «Сталевої стіни»

Міністр оборони заявив, що поточна стратегія, яка в пресі отримала назву «сталева стіна», спрямована на повне перекриття економічних артерій Ірану. Раніше, 12 серпня, президент США Дональд Трамп у своєму акаунті в Truth Social написав, що Вашингтон має «повний контроль» над Ормузькою протокою. На його думку, Іран не може нічого протиставити цій блокаді. Як підтвердження ефективності заходів Хегсет навів статистику: США перенаправили понад 55 комерційних суден, які намагалися прорвати лінію оборони. Під час операції було виведено з ладу три кораблі, а на два інших американські морські піхотинці висадилися для обшуку та захоплення.

Військові інциденти та жертви

Ситуація в регіоні залишається надзвичайно напруженою. Цього тижня стався інцидент, коли вертоліт MH-60 ВМС США випустив дві ракети Hellfire в машинне відділення судна під прапором Панами, яке ігнорувало попередження військових. У відповідь на дії США Іран продовжує завдавати ударів ракетами та дронами по союзникам Вашингтона в регіоні, а також атакує комерційні судна, що проходять протокою без дозволу Тегерана. За останніми даними, війна вже коштувала американському бюджету десятки мільярдів доларів. Під час бойових дій загинули 18 військовослужбовців США, сотні отримали поранення. Хегсет, коментуючи ці втрати, заявив, що загибель солдатів лише зміцнить рішучість США довести конфлікт до перемоги.

Економічний тиск та дипломатія

Згідно з аналітичними даними, коментарі Хегсета свідчать про те, що він радить президенту Трампу продовжувати економічний тиск на Іран стільки, скільки це необхідно. Ці заходи мають спонукати Тегеран до відновлення переговорів про припинення конфлікту, які раніше зазнали невдачі. Іран, у свою чергу, заявляє, що саме він керує ключовим водним шляхом, і повідомляє про близькість угоди з Оманом щодо контролю над протокою, що може стати фактором, здатним змінити баланс сил у регіоні.

Протирічливі дані

Існує явна розбіжність у оцінках ситуації між Вашингтоном і Тегераном. З одного боку, адміністрація США, включаючи голову Пентагону та президента, стверджує про тотальний контроль над Ормузькою протокою та неможливість для Ірану порушити блокаду. З іншого боку, іранські офіційні особи заявляють, що саме вони керують водним шляхом і що угода з Оманом вже близька до завершення, що, на їхню думку, дозволить обійти американську блокаду. Крім того, дані про точну кількість перенаправлених суден та завданий збиток комерційному судноплавству варіюються в різних джерелах, що ускладнює об'єктивну оцінку економічного ефекту від блокади.