10–11 листопада 2026 року в Абу-Дабі завершилися дводенні тристоронні переговори між делегаціями України, Сполучених Штатів та Росії — перша подібна зустріч із лютого поточного року. За підсумками консультацій сторони озвучили перші результати: ключовим підсумком стала угода про новий масштабний обмін військовополоненими, параметри якого, за словами першого заступника начальника управління інформації Генштабу РФ Олександра Зоріна, будуть визначені найближчими два-три дні. Конкретні терміни обміну, як уточнив Зорін, можуть настати протягом двох-трьох тижнів. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи хід переговорів, назвав їх складними та зосередженими на гуманітарних питаннях, зазначивши, що «з росіянами важко».

Дорожня карта: Москва, потім Дублін

Спецпосланник президента США Джаред Кушнер і Стів Віткофф, за власною заявою, 12 листопада вирушать до Москви для зустрічі з Володимиром Путіним, а після — до Дубліна, де проведуть переговори з Володимиром Зеленським. Член української переговорної делегації, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія підтвердив цю послідовність і заявив, що після візитів американських посередників слід призначити дату нового раунду переговорів. «У нас хороший імпульс, щоб знайти рішення до нового року», — підкреслив він, додавши, що всередині та назовні команди є надія завершити процес до кінця 2026 року. Кушнер, зі свого боку, висловив надію на успіх зустрічі з Путіним і подальший прогрес, зазначивши, що «було б добре, якби вони зустрілися в будь-який час», хоча, за його словами, Москва хоче побачити більше прогресу перед проведенням такого саміту.

Територіальне питання та гарантії безпеки

Спецпосланник Трампа назвав територіальні питання найскладнішою частиною переговорів і підкреслив, що реалізувати ініціативи щодо післявоєнного устрою світу неможливо до їх вирішення. «Головним питанням є післявоєнний устрій світу, гарантії безпеки для України, недопущення нової війни», — заявив Кушнер. Він також повідомив, що сторони вже бачать різні складові потенційної мирної угоди, але повинні визначити, як об'єднати їх у загальну структуру, і що остаточні рішення можуть бути прийняті тільки лідерами. Голова російської делегації Володимир Мединський заявив, що центральною темою зустрічей була європейська система безпеки і що Москва вважає «правильною постановку питання про те, якою буде безпека після завершення війни в Україні». За його словами, з окремих питань вдалося знайти розуміння, з інших — ні.

«Ультиматумів не було» та «жорсткі директиви» Москви

Перший заступник голови Офісу президента України Сергій Кислица підкреслив, що під час зустрічей не пролунало ультиматумів ні від однієї зі сторін. «Я не почув жодних ультиматумів, ні з боку США, ні Європи, ні України. Це дуже важливо, бо в ЗМІ часто пишуть про ультиматуми, але сьогодні й учора я не чув жодних ультиматумів», — заявив він. При цьому Арахамія охарактеризував переговори як «жорсткі», пояснюючи це тим, що російська сторона привезла «дуже суворі директиви, коли немає місця для торгів». Керівник Офісу президента Кирило Буданов відмовився розкривати, чи наполягала Москва на виведенні українських військ із Донбасу: «Питання, яке піднімається під час переговорів, — це питання переговорів. Важливий лише результат».

Роль Європи: розбіжність в оцінках

Присутність представників ЄС і НАТО в Абу-Дабі стала одним з обговорюваних аспектів зустрічі. Кушнер заявив, що їх участь була «важливою і корисною», і підкреслив: «Ми повинні мати Європу за столом переговорів». При цьому він зазначив, що Європі слід визначити одного представника для участі в переговорах, оскільки вона об'єднує різні країни з різними поглядами. Верховний головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Алексус Гнікевич заявив про «значний прогрес у тристоронньому діалозі між збройними силами». Проте Володимир Мединський повідомив, що російська делегація не спілкувалася з європейськими представниками, які перебували в Абу-Дабі, оскільки Москва «не розуміє їхній статус». Таким чином, оцінка ефективності європейської участі в процесі розбігається між американською та російською сторонами.

Зимова вразливість та очікування Києва

Давид Арахамія окремо зазначив, що Україна поточного року особливо вразлива перед зимовим періодом через брак ракет-перехоплювачів. При цьому, за його словами, країна знає, як пережити зиму, і команда сподівається завершити переговорний процес до Нового року. Держсекретар США Марко Рубіо назвав переговори «дуже продуктивними», але підкреслив, що попереду ще багато роботи. За даними Reuters, Рубіо також вказав, що метою на певному етапі є розширення тристоронніх переговорів із залученням інших європейських країн. Наразі точні параметри обміну полоненими та дата наступного раунду переговорів офіційно не оголошені.