Президент Ірану Масуд Пезешкіян виступив з емоційною та відвертою офіційною заявою на тлі різкого посилення військового та економічного тиску на країну. Глава держави наголосив, що не боїться зовнішніх загроз і що оборона та сила Ірану спираються виключно на довіру та єдність народу. Виступ пролунав у момент, коли Тегеран водночас стикається із зовнішніми геополітичними кризами та внутрішньою економічною напруженістю, і фактично став сигналом про перехід керівництва країни до мобілізаційної риторики та режиму жорсткої економії.

Народ — головна опора держави

Центральним елементом промови Пезешкіяна стала тема національного єднання як головного фактора витримування зовнішнього тиску. Іранський лідер заявив, що згуртованість суспільства здатна зірвати будь-які плани противників країни. «Якщо народ буде з нами, то навіть якщо загинуть тисячі людей, ворог нічого не зможе зробити проти нас і не доб'ється своєї мети», — наголосив президент, закликаючи громадян до терпіння та згуртованості у складний період.

Особиста безпека — на другому плані

Окремо Пезешкіян висловився щодо загроз на свою адресу. Він заявив, що його не турбують загрози життю чи посаді, і що в поточних умовах збереження незалежності та територіальної цілісності держави важливіше за будь-які особисті міркування. За словами глави Ірану, саме ця пріоритетність суверенітету визначає всю політику уряду в момент кризи.

«Готовий вимкнути світло у своєму кабінеті»

Окрім політичних заяв, президент оголосив про несподіване рішення у сфері внутрішньої економіки та енергетики. Торкнувшись питань енергопостачання та виробництва, Пезешкіян заявив, що задля того, щоб національний виробничий ланцюжок не зупинився, він готовий відключити електрику в культурних закладах, адміністративних будівлях і навіть у власному службовому кабінеті. Ця заява стала, по суті, публічним закликом до жорсткої економії ресурсів на користь промисловості.

Стабільність виробництва як першочергове завдання

Головною метою уряду на поточному етапі Пезешкіян назвав забезпечення безперервної роботи заводів і фабрик, збереження робочих місць та продовження виробництва продукції всередині країни — попри будь-які санкції та зовнішні обмеження. Таким чином, керівництво Ірану, за підсумками виступу, фактично зафіксувало курс на мобілізацію суспільства та перехід до режиму жорсткої економії ресурсів в умовах одночасного зовнішнього тиску та внутрішніх економічних труднощів.