У Кремлі публічно відреагували на звернення президента США Дональда Трампа, який закликав Київ утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи. За повідомленням РБК-Україна зі ссылкой на «Інтерфакс», офіційний представник російського лідера Дмитро Пєсков заявив, що Москва «безумовно» вітає будь-які заклики до «київського режиму» припинити удари по «мирній економічній інфраструктурі». При цьому спікер наголосив, що російська сторона підтримує заклики до України утриматися від атак на підприємства з виробництва дизельного палива.

Позиція Москви: підтримка без зобов'язань

Ключовий нюанс заяви Пєскова полягає в його вибірковості. На пряме запитання про те, утримається сама Росія від ударів по українській економічній інфраструктурі, якщо Київ прийме заклик Трампа, спікер російського лідера відмовився відповідати. Таким чином, Москва висловила схвалення обмеженню дій однієї сторони, не взявши на себе жодного зустрічного зобов'язання. Ця асиметрія у формулюваннях стала головним предметом уваги спостерігачів і, по суті, зняла з ініціативи Вашингтона потенційний переговорний сенс.

Аргументація Вашингтона

Нагадаємо, 13 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що удари України по російських НПЗ нібито призводять до зростання цін на паливо, і саме з цієї причини він закликав Володимира Зеленського припинити подібні атаки. Раніше американський лідер також стверджував, що Україні слід відмовитися від ударів по російській інфраструктурі, оскільки, за його словами, вони можуть спричинити глобальний дефіцит дизельного палива, і закликав Київ «змінити тактику». Таким чином, аргументація Вашингтона будується на тезі про вплив українських атак на світові енергетичні ринки та ціни для кінцевого споживача.

Контекст: серпнева хвиля атак і дані МЕА

Заяви прозвучали на тлі того, що в серпні російські нафтопереробні заводи пережили наймасштабнішу хвилю атак з початку повномасштабної війни. На тлі систематичних ударів по критичній інфраструктурі аналітики прогнозують тривалий спад у російській нафтопереробній галузі. Зокрема, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) знизило прогноз обсягів переробки російської нафти на найближчі півтора року до 4 млн барелів на добу — приблизно на 30% менше показників, зафіксованих до початку повномасштабної війни. Ці дані свідчать про те, що удари по НПЗ уже мають вимірюваний вплив на переробні потужності.

Суперечливі дані

У наданих матеріалах простежується розбіжність у оцінках сторін. З одного боку, Трамп і Пєсков представляють удари по НПЗ як загрозу «мирній економічній інфраструктурі» та джерело зростання цін і потенційного глобального дефіциту дизельного палива; при цьому в доступних джерелах ці тези не підкріплені конкретними цифрами щодо цін або обсягів дефіциту. З іншого боку, дані МЕА про зниження прогнозу переробки на 30% і характеристика серпня як наймасштабнішого періоду атак свідчать про реальну й значну шкоду для галузі. Крім того, позиція Кремля внутрішньо суперечлива: Москва підтримує заклик до одностороннього припинення ударів, але відмовляється коментувати власні дії щодо української інфраструктури, що не дозволяє трактувати заяву як крок до взаємного обмеження.

Що це означає

У сукупності заяви Кремля та Вашингтона формують картину, в якій заклик до припинення ударів по НПЗ використовується як елемент публічної риторики, а не як основа для взаємних зобов'язань. Відмова Пєскова від симетричної відповіді фактично залишає за Москвою свободу дій, тоді як аргументація Трампа про вплив атак на світові ціни поки не підтверджена незалежними кількісними даними в наданих джерелах. Для подальшої динаміки ключовим стане те, чи з'явиться з боку США або інших країн механізм контролю та взаємності, без якого ініціатива ризикує залишитися декларативною.