Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив національний звіт про результати міжнародного дослідження PISA-2025, що охопило 15-річних учнів. Ключовий висновок документа: зафіксоване у 2022 році різке погіршення показників не сталося, і говорити про новий суттєвий спад рівня знань підстав немає. За даними, на які посилається РБК-Україна, середні результати українських школярів з математики, читання та природничих дисциплін у 2025 році виявилися дещо нижчими, ніж у 2022 році, однак ця різниця не є статистично значущою. Автори звіту кваліфікують ситуацію як стабілізацію на зниженому рівні, а не як продовження низхідної динаміки.
Стабілізація після обвалу 2022 року
Для коректної інтерпретації результатів важливо враховувати хронологію. Між першим для України циклом PISA (2018 рік) і другим (2022 рік) відбувся значний спад показників за всіма трьома дисциплінами. Дослідження 2022 року проходило в умовах повномасштабної війни, що неминуче відобразилося на освітньому процесі. Дані PISA-2025 показують, що після цього обвалу подальше погіршення не зафіксовано: зміни між 2022 і 2025 роками перебувають у межах статистичної похибки. Аналогічна тенденція — незначне зниження без статистичної значущості — спостерігається й в середньому по всіх країнах-учасницях PISA.
Порівняння з 2018 роком: розрив досі суттєвий
Разом із тим зіставлення результатів 2025 року з показниками першого циклу PISA малює значно тривожнішу картину. У всіх трьох галузях — математика, читання та природничі дисципліни — результати українських 15-річних суттєво нижчі, ніж у 2018 році. Найбільш помітний розрив зафіксовано саме з читання. Таким чином, хоча статистично значущого погіршення відносно 2022 року немає, ознак повернення до рівня 2018 року також поки не спостерігається. Автори звіту наголошують, що стабілізація відбулася на суттєво нижчому рівні, ніж у першому циклі, і завдання повернути результати хоча б до показників 2018 року залишається актуальним за всіма трьома дисциплінами.
Контекст ОЕСР: чому розрив формально зменшився
Середні результати країн ОЕСР у 2025 році також виявилися нижчими, ніж у 2022 році, причому зміни там були більш суттєвими: статистично значуще погіршилися показники з математики та особливо з читання, тоді як за природничими дисциплінами зсув не досяг статистичної значущості. Внаслідок цього формальний розрив між Україною і середнім показником ОЕСР зменшився: з читання — з 49 до 3 балів, за природничими дисциплінами — з 36 до 34 балів, з математики він зберігся на рівні 32 балів. Однак автори звіту прямо попереджають: це зменшення не означає покращення результатів українських школярів. Воно відбулося переважно через глибший спад показників у країнах ОЕСР. В абсолютному вираженні результати України в усіх трьох галузях у 2025 році залишаються суттєво нижчими за середні показники блоку ОЕСР.
Висновки звіту та освітні завдання
Підсумкова оцінка авторів національного звіту PISA-2025 зводиться до такого: для України характерна стабілізація після значного погіршення, зафіксованого між 2018 і 2022 роками, але на суттєво нижчому рівні. Пріоритетним завданням на найближчі цикли дослідження стає не просто утримання поточних показників, а цілеспрямоване підвищення результатів щонайменше до рівня першого циклу PISA — з читання, математики та природничих дисциплін. Без розв'язання цього завдання розрив із міжнародним середнім по ОЕСР зберігатиметься.
Освітній контекст: НМТ-2026
Результати PISA-2025 припадають на тло триваючої дискусії про якість шкільної освіти в Україні. У 2026 році Новий український національний тест (НМТ) здавали майже 330 тисяч абітурієнтів, що демонструють знання з обов'язкових і вибіркових предметів; результати тестування визначають можливості при вступі до вищих навчальних закладів. За підсумками НМТ-2026 математика стала дисципліною з найнижчим середнім результатом серед усіх предметів, і саме з неї зафіксовано найбільшу кількість випадків, коли вступники не подолали пороговий бал. Це додатково підкреслює системний характер проблем, на які вказує й міжнародне дослідження PISA.
