Міністр закордонних справ Республіки Корея Чо Хен 28 жовтня на парламентських слуханнях заявив, що Сеул не виключає можливості повного розриву дипломатичних відносин з Україною, якщо поточна ескалація розбіжностей між двома країнами продовжиться. «Якщо ескалація триватиме, я вважаю, що така можливість також існує», — відповів глава південнокорейського МЗС на пряме запитання про те, чи може нинішня дипломатична криза з Києвом перерости у розрив зв'язків. Заява пролунала на тлі вже вжитих Сеулом кроків щодо скорочення дипломатичної присутності в Україні.

Хронологія дипломатичної кризи

Суперечка між Києвом та Сеулом загострилася 23 вересня, коли президент Володимир Зеленський, виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН, публічно повідомив про передачу Південній Кореї двох військовополонених з КНДР. На початку жовтня Сеул відкликав із Києва свого посла Пак Кі-чана, а згодом ухвалив рішення про скорочення персоналу посольства. Напередодні заяви Чо Хена Південна Корея відкликала з України ще вісім дипломатів, що стало найрізрішим кроком у рамках поточної кризи.

Позиція Сеула: порушення конфіденційності

Президент Південної Кореї Лі Чже Мен заявив, що публічне розголошення інформації про передачу військовополонених порушило раніше досягнуту угоду про конфіденційність. У Сеулі пояснили, що збереження таємниці було необхідне для захисту військових та їхніх сімей, які залишаються у Північній Кореї. За цією логікою, публічне оголошення про передачу двох осіб могло поставити під загрозу безпеку інших північнокорейських військовослужбовців, які перебувають на території України, та їхніх близьких у КНДР.

Реакція Києва

В Офісі президента України заперечили проти кваліфікації події як порушення конфіденційної угоди. Київ заперечує саму трактовку Сеула щодо існування та змісту домовленості про нерозголошення. Таким чином, сторони розходяться в оцінці того, чи мала місце юридично обов'язкова домовленість про збереження передачі військовополонених у таємниці та в якому обсязі вона була сформульована.

Контекст та можливі наслідки

Дипломатичний інцидент між двома країнами, які до вересня 2026 року підтримували конструктивну взаємодію в рамках антиросійської коаліції, став одним із найрізріших в історії їхніх відносин. Загроза повного розриву дипвідносин, озвучена на рівні міністра закордонних справ, підкреслює серйозність, з якою Сеул сприймає порушення, за його оцінкою, конфіденційної угоди. Для України втрата південнокорейського дипломатичного каналу в розпал бойових дій може мати додаткові політичні та логістичні наслідки, хоча обидві сторони поки не оголосили про конкретні терміни чи умови можливої нормалізації контактів.