Дипломатичний розрив між Україною та Південною Кореєю, спричинений скандалом довкола передачі двох північнокорейських військовополонених, починає згладжуватися. Глави МЗС двох країн — український міністр Андрій Сибіга та південнокорейський міністр Чо Хен — провели зустріч на полях саміту G7, під час якої, за словами Києва, відбулася «відверта розмова» про нещодавні «неприємні події». Обидві сторони підтвердили готовність здійснити серію кроків для остаточної нормалізації двосторонніх відносин, які на піку конфлікту були фактично заморожені.

Відверта розмова на полях G7

Андрій Сибіга назвав свою зустріч із Чо Хеном «хорошою» та заявив, що задоволений динамікою налагодження відносин. «Ми провели справді хорошу розмову, під час якої відверто поговорили про ті нещодавні неприємні події та факти, що сталися», — повідомив український міністр. За його оцінкою, перед двома столицями тепер стоїть завдання пройти серію послідовних кроків, щоб завершити процес нормалізації. Сибіга наголосив, що Київ і Сеул «заслуговують на надзвичайно динамічні двосторонні відносини на високому рівні», що фактично позначає цільовий формат взаємодії після врегулювання спору.

Як почався скандал: полонені з КНДР

Криза у відносинах вибухнула після заяви Володимира Зеленського 23 вересня на сесії Генеральної Асамблеї ООН. Глава української держави оголосив, що Україна передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР, яких, за його словами, захопили у полон у 2025 році під час бойових дій у Курській області. Саме публічне розкриття цього факту, а не сама передача людей, стало тригером дипломатичного конфлікту: Сеул визнав дії Києва порушенням раніше досягнутої домовленості.

Позиції сторін: конфіденційність чи її відсутність

Південна Корея звинуватила Київ у порушенні угоди про конфіденційність, на підставі якої, за версією Сеула, і було організовано передачу полонених. Українська сторона, у свою чергу, заперечувала сам факт існування такої домовленості. На тлі взаємних претензій Сеул зажадав офіційних вибачень і 8 жовтня відкликав посла з Києва. 27 жовтня південнокорейська сторона відкликала ще вісьмох співробітників посольства, пояснивши це тим, що Київ не вжив достатніх кроків для врегулювання спору. Таким чином, до моменту зустрічі на G7 дипломатичну присутність обох країн у столицях було суттєво скорочено.

Перспективи нормалізації

Зустріч на полях G7 стала першим публічним сигналом про те, що сторони готові перейти від обміну претензіями до конструктивного діалогу. За словами Сибіги, попереду — серія практичних кроків, спрямованих на остаточне відновлення відносин. Ключовим залишається питання, чи вдасться сторонам узгодити трактування інциденту з конфіденційністю: саме ця розбіжність в оцінці фактів була головною перешкодою для деескалації. Проте сам факт «відвертої розмови» на рівні міністрів свідчить про те, що дипломатичний канал знову працює, а формат «надзвичайно динамічних відносин на високому рівні», заявлений Києвом, може стати орієнтиром для подальшої взаємодії.