Уряд Південної Кореї ухловив офіційне рішення відкликати свого посла з України на тлі загострення дипломатичної кризи. Приводом для такого різкого кроку став інцидент, пов'язаний із публічним розголошенням деталей передачі полонених солдатів із КНДР, яких Збройні сили України захопили під час боїв на Курському напрямку ще у січні 2025 року.
Передісторія конфлікту та виступ в ООН
Гостра суперечка між Києвом та Сеулом вийшла в публічну площину після того, як президент України Володимир Зеленський виступив на Генасамблеї ООН 23 вересня. У своїй промові глава держави відкрито повідомив про передачу двох військовослужбовців КНДР південнокорейській стороні. Ця заява стала повною несподіванкою для офіційного Сеула, який розраховував на збереження суворої конфіденційності.
Суперечливі дані
У питанні дотримання домовленостей позиції сторін кардинально розходяться. Президент Південної Кореї Лі Чже Мен звинуватив українську владу в навмисному розголошенні секретної інформації, наголосивши, що режим секретності був необхідний для гарантування безпеки самих полонених та їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї. Водночас джерела в Офісі президента України категорично спростували наявність будь-яких угод про нерозголошення, заявивши, що Київ не брав на себе зобов'язань приховувати сам факт передачі без розкриття чутливих деталей.
Реакція Сеула та подальші перспективи
Попри спроби української сторони врегулювати інцидент, зокрема офіційні вибачення, у Сеулі визнали ці заходи недостатніми та пригрозили запровадженням додаткових обмежень. Міністерство закордонних справ Південної Кореї при цьому наголошує, що уряд продовжує сподіватися на мирне вирішення нагромаджених питань і має намір підтримувати консультативні контакти з українськими дипломатами для подолання кризи.
