У серпні 2026 року на тлі збереження напруженості на східному фланзі Альянсу німецьке видання Bild оприлюднило деталі секретного документа НАТО — «Концепції наземних бойових дій» (NATO Land Warfighting Concept). Документ, розроблений під керівництвом майора Збройних сил США Ендрю Пінгрея, детально описує сценарій дій Альянсу у разі масованого вторгнення Росії на територію країн-членів блоку. Стратегія базується на трьох ключових етапах: придушенні ракетних комплексів, створенні «автономної зони» з використанням дронів та нанесенні ударів по логістичній інфраструктурі противника на його власній території.

Перший етап: Удар по Калінінграду та створення «автономної зони»

Згідно з розкритими деталями, першочерговим завданням НАТО у разі початку конфлікту стане нейтралізація ракетної загрози. У документі прямо зазначається необхідність виведення з ладу російських ракетних комплексів, зосереджених у Калінінградській області. Для виконання цього завдання планується масоване застосування винищувачів, крилатих ракет та ударних безпілотників. Мета — позбавити російські війська можливості наносити масовані удари по тилах Альянсу на початковому етапі війни.

Паралельно з цим на кордонах з Росією та Білоруссю планується створення так званої «автономної зони». Це унікальний елемент стратегії, що передбачає використання передових технологій замість живої сили. У цій буферній зоні, яка має стати захисним бар'єром, військовослужбовці НАТО дислокуватися не будуть. Замість них проти наступаючих танкових клинів діятимуть автономні дрони та роботизовані бойові машини. Якщо російські війська продовжать наступ, саме ці системи мають взяти на себе завдання щодо їх стримування та зупинки, мінімізуючи втрати особового складу Альянсу.

Другий етап: Удари по тилах та «повітряний міст»

Якщо стримування на кордоні не зупинить агресію, стратегія передбачає перехід до активних дій на території Росії. Основною метою стає військово-логістична інфраструктура, що забезпечує функціонування російської армії. У списку пріоритетних цілей фігурують аеродроми, військові заводи, критично важливі мости та залізничні вузли, через які здійснюються перекидання техніки та живої сили.

Особливу увагу в концепції приділено створенню «повітряного мосту». Згідно з планом, літаки НАТО доставлятимуть на територію РФ дрони та роботизовані системи, призначені для знищення військових баз та аеродромів. Цей підхід має суттєво ослабити можливості Росії щодо організації нових хвиль атак, перерізавши «артерії» постачання фронту. Альянс також розглядає можливість спирається на внутрішні сили в Росії, що виступають проти режиму Володимира Путіна, для дестабілізації обстановки в тилу противника.

Стратегія прозорості: Стримання через відкритість

Однією з найнезвичайніших рис нової концепції є відмова від повної таємниці. Військові стратеги НАТО вважають, що ефективність стримування напряму залежить від того, наскільки чітко противник розуміє ціну агресії. Логіка Альянсу проста: якщо Москва знає, що у відповідь на вторгнення послідує не лише відпор на кордоні, а й удари по власній інфраструктурі та логістиці, ймовірність початку війни знижується. Таким чином, публікація деталей плану слугує не лише інструкцією для військових, а й потужним політичним сигналом Москві.

У документі чітко прописано, що метою НАТО не є завоювання Росії чи повалення режиму. Завдання обмежується зупинкою наступу та відштовхуванням російських військ до кордонів РФ. Однак, як зазначають експерти, масштаб запланованих операцій з ураження цілей у глибині території противника фактично стирає межу між обороною та контрнаступом.

Реакція країн-партнерів та поточна ситуація

Публікація концепції збіглася зі зростанням тривожності в країнах Балтії та Польщі. Варшава, спираючись на дані розвідки, попереджає про можливість нової масованої провокації зі сторони Москви в найближчому майбутньому. Заступник міністра оборони Польщі нещодавно заявив: «Ми готуємося до війни, сподіваючись, що вона ніколи не почнеться».

У Латвії ситуація оцінюється ще жорсткіше: місцеві влади вважають, що Росія вже почала гібридну війну проти країн ЄС, використовуючи диверсії, вбивства та підпали для залякування держав, що підтримують Україну. Західні спецслужби в даний час розслідують низку подібних інцидентів, що робить нову військову доктрину НАТО не просто теоретичним документом, а актуальним планом дій в умовах реальної загрози.