На тлі російських ударів по прикордонній інфраструктурі Україна розробляє резервний сценарій — «план Б» — щодо перенесення частини функцій пунктів пропуску на територію сусідніх держав Євросоюзу. Паралельно до кінця року на 36 контрольно-пропускних пунктах планується встановити мобільні укриття. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач, розкривши деталі переговорів із Польщею та Словаччиною, юридичні нюанси Шенгенського кодексу та перехід на модульні конструкції.

Що вже працює: практика спільних пунктів

За словами Деркача, Україна вже має чинну практику спільних пунктів пропуску на території країн-членів ЄС. У Польщі повноцінно працюють чотири такі пункти, а на ще одному діє скоординований контроль: спочатку транспортний засіб перевіряє служба однієї країни, а буквально за метр після шлагбаума — служба іншої. З Молдовою, за його словами, діє повноцінний спільний контроль, за якого людина здає документи і отримує їх на виході зі штампами та перевіркою двох країн.

Юридична рамка та переговори з Брюсселем

Зараз розробляється детальніша юридична «рамка», яка дозволить надалі створювати такі пункти. Як зазначив Деркач, пункти з Польщею були відкриті давно — до вступу Польщі до Шенгену, тому для нових країн-партнерів потрібно окремо підписувати угоду. На сьогодні така угода є лише з Молдовою, з країнами ЄС — ні. З Польщею та Словаччиною окремі договори офіційно узгоджені, але ще не підписані. Польща направила документ до Єврокомісії для перевірки відповідності вимогам ЄС; Єврокомісія висловила зауваження щодо двох норм Шенгенського кодексу, проте, за словами чиновника, ці правки не блокують можливість підписання. Тривають переговори щодо формулювань, прийнятних для обох сторін, після чого документ зможуть ратифікувати. Точної дати підписання немає — процес займає кілька років, а заплановане підписання на конференції в Гданську було відкладено через коментарі Єврокомісії. З боку Польщі за угоду відповідає Міністерство внутрішніх справ.

Атаки РФ як тригер «плану Б»

Деркач пов'язує прискорення роботи над угодою з ескалацією ударів. За його словами, цього літа вперше за роки повномасштабного вторгнення Росія почала бити по автомобільних пунктах пропуску: спочатку на Одещині — «Табаки», «Виноградівка», «Старокозаче», а згодом прильоти фіксувалися поблизу пункту Ягодин-Дорогуськ на кордоні з Польщею у Волинській області. Раніше, за його словами, РФ атакувала лише поромний пункт «Орловка» на кордоні з Румунією. Тому, як наголосив чиновник, Україні необхідний план альтернативи — перенесення своєї частини пункту на територію іншої країни, наприклад Польщі, і саме для цього стане в пригоді угода. При цьому планувалося підписати її з кожною країною-членом ЄС ще до ударів по пунктах, щоб створювати нові, а не переносити чинні.

Хто платить і коли це запрацює

Угода передбачає загальну «рамку», за якою країни можуть відкривати спільні пункти на стороні держави-члена ЄС. Деркач пояснив, що утримання пункту пропуску несе та держава, на території якої він розташований: якщо пункт на території України — витрати несе Україна, якщо на території іншої держави — суміжна країна. Питання перенесення, за його словами, розглядається у двох контекстах: під час будівництва нових пунктів вони робитимуться спільними на стороні іншого держУдарного утворення, і Україні не доведеться витрачати кошти з державного бюджету, при цьому чинні пункти продовжать працювати без змін, якщо не буде небезпеки. Другий контекст — прямі атаки РФ та необхідність створення альтернативи. Точні терміни організації спільних пунктів після ухвалення угоди, за словами чиновника, залежать від конкретної країни.