Кількість російських ракет, застосованих із початку повномасштабного вторгнення, за оцінкою експерта з озброєнь Defense Express та військовослужбовця 413-го полку СБС «Рейд» Івана Киричевського, давно перевищила позначку у 12 тисяч одиниць усіх типів. При цьому зростання кількості запусків зупинилося на плато, і, за словами спікера, цьому є кілька системних причин. Про це він розповів у подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА», який вийшов у жовтні 2026 року.
Українська ППО на базі С-300: «подолання законів фізики»
Першою і, на думку Киричевського, ключовою причиною стагнації ракетних запусків він назвав успіхи української протиповітряної оборони, побудованої переважно на радянських зенітних ракетних комплексах. Україна, за його словами, стала першою країною у світі, яка в промислових масштабах навчилася збивати повітряні цілі за допомогою ЗРК радянської епохи: С-125 адаптували для перехоплення крилатих ракет, а С-300 — для роботи по дозвукових цілях. Експерт нагадав, що до лютого 2022 року С-300 застосовувалися в небагатьох конфліктах і ніде не продемонстрували здатності ефективно уражати крилаті ракети. Як приклади він навів наліт на об'єкти режиму Асада в Сирії у 2017 році та війну в Карабаху 2020 року, де, за його даними, жодна крилата ракета не була збита. Українські зенітники, за оцінкою Киричевського, фактично «подолали закони фізики», навчивши С-300 перехоплювати дозвукові крилаті ракети у великих кількостях.
Психологічний ефект замість точності
Другою причиною експерт назвав висновки, які російське командування зробило ще у 2023 році за результатами власних невдач. За його словами, у планах Міноборони РФ усі ракети мали уражати цілі з точністю 100%, і у звітах відомства так і фіксувалося, однак реальність була іншою. У результаті Росія зробила ставку на психологічний ефект від ударів: коли з десяти заведених ракет дев'ять збиті, це залишається непомітним, а про одне влучання говорять по всіх каналах, розбираючи збитки бізнесу та постраждалих цивільних. Киричевський назвав цей підхід «хитрим підлим розрахунком, який має певні підстави», підкресливши, що він працює саме завдяки масованому застосуванню ППО, яке приховує масштаби втрат атакуючої сторони.
Флот і стратегічна авіація: втрати, які не компенсуються
Окремо експерт зупинився на стані російського флоту та стратегічної авіації. Завдяки морським безпілотникам і крилатим ракетам, зокрема ракетам-дронам, свобода дій Чорноморського флоту, за його оцінкою, паралізована. Росії довелося перенести частину сил на Каспійське море, яке Киричевський назвав «локальною військово-морською катастрофою»: флот, зосереджений на Каспії, за його словами, має нульову бойову міць у стратегічному сенсі. Що стосується стратегічної авіації, то до початку повномасштабного вторгнення, за даними експерта, у Росії налічувалося близько 60 бомбардувальників Ту-95МС. На жовтень 2026 року на папері залишилося 46 машин, а здатних до польотів — 38, і це не означає, що всі вони готові до вильоту одночасно.
2026-й — рік ударів по ракетній промисловості РФ
Киричевський підкреслив, що 2026 рік для України став роком активних і масових ударів по російській ракетній промисловості. Він розповів про російський проєкт масової крилатої ракети під стратегічну авіацію — «Виріб 30» — а також про ідею локального апгрейду Су-34: прикрутити пілон для підвіски Х-101, аналогічний тому, що встановлений на Ту-95МС, щоб компенсувати втрати після операції «Павутина». Перший удар по заводу «Кремній Ел», де, за даними експерта, велася робота над «Виробом 30», був завданий у березні 2026 року з коригуванням брянськими операторами його полку. Повторний удар Сили оборони завдали восени, очевидно, щоб зберегти завод у стані руїн. У результаті, за оцінкою Киричевського, «Виріб 30» так і не був реалізований у серійному виробництві.
«Герані» замість Х-101 та підготовка до конфлікту з НАТО
Через неможливість масово застосовувати крилаті ракети Росія була змушена масштабувати виробництво реактивних дронів. Киричевський навів порівняння: бойова частина «Герані-5» становить 90 кг, у стандартної Х-101 — 500 кг, у ракети зі здвоєною бойовою частиною — 800 кг. За його оцінкою, одна модернізована Х-101 завдавала б збитків, співмірних із десятьма «Геранями-5», проте ресурс бомбардувальників небезмежний, тому ставку довелося зробити на десять дронів замість однієї ракети. Експерт також припустив, що Росія, за відповідного політичного рішення, розраховує воювати з НАТО «по-старому» — з танковими колонами, масовим застосуванням авіації та швидким захопленням панування в повітрі. На тлі падіння ресурсу, на його думку, Москва може берегти його для можливого конфлікту з альянсом. Крім того, Киричевський висунув гіпотезу про те, що Росія придбала або вкрала технології українського дрона «Бандероль», який разом із «Дані-Т» слід розглядати як малогабаритні крилаті ракети зі злітною масою 260 кг, з яких 130 кг припадає на бойову частину.
