З 1 січня 2027 року в Польщі набувають чинності нові правила пошуку похованих і кинутих рухомих артефактів з використанням електронного чи технічного обладнання, зокрема металодетекторів. Змінений Закон про охорону пам'яток та культурної спадщини скасовує для кваліфікованих шукачів колишню процедуру отримання дозволу від регіонального управління з охорони культурної спадщини та замінює її реєстрацією діяльності через мобільний додаток, наданий Міністром культури та охорони спадщини. Важливо підкреслити: йдеться про зміну адміністративної процедури, а не про необмежений і безкоштовний пошук артефактів — закон зберігає жорсткі територіальні обмеження та обов'язки щодо звітності.

Від дозволу до реєстрації

Згідно з поправками, право на пошук із застосуванням технічного обладнання отримують особи віком 18 років і старше, за умови дотримання встановлених законом умов. Перед початком пошуку шукач зобов'язаний отримати згоду власника майна та нинішнього власника об'єкта, а потім подати реєстраційне повідомлення через мобільний додаток. У повідомленні зазначаються особа заявника, час і географічне охоплення пошуку, а також зобов'язання щодо згоди власника, віку заявника та обов'язку розкрити інформацію про виявлені артефакти. Реєстрація вважається дійсною лише після підтвердження, а особи, які умисно надали неправдиві відомості, підлягають кримінальній відповідальності.

Хронологія: як переносили дату набуття чинності

Законодавчий шлях документа виявився нелінійним. Сейм Польщі ухвалив закон 13 липня 2023 року з початковою датою набуття чинності 1 травня 2024 року. Пізніше термін скоригували до 1 травня 2025 року. 25 березня 2025 року Рада міністрів затвердила проєкт, який ще більше відкладає набуття чинності, щоб дати час на підготовку системи та ресурсів. Підсумковий змінений закон від 4 квітня 2025 року був опублікований 24 квітня 2025 року і встановив остаточну дату — 1 січня 2027 року. Таким чином, до моменту набуття чинності у відомств та користувачів буде майже два роки на адаптацію.

Хто і де може шукати

Закон чітко визначає зони, де пошук у межах спрощеного механізму реєстрації заборонений. До обмежених територій належать зареєстровані або внесені до списку пам'ятки, а також ділянки в межах 10 метрів від визнаних пам'яток, пам'ятки, визнані історичними символами, культурні парки, об'єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, кладовища та низка інших об'єктів. Пошук у польських водах і надалі регулюється окремим дозвільним механізмом. Отже, реєстрація через додаток не скасовує обмежень на місцеперебування і не зачіпає права землекористування.

Обов'язки після знахідки

Особа, яка виявила предмети, що ймовірно є археологічними реліквіями, зобов'язана забезпечити їх збереження, позначити місце виявлення та негайно повідомити компетентне відомство з охорони реліквій провінційного рівня. Якщо на території площею не більше 100 квадратних метрів виявлено щонайменше три ймовірні реліквії, шукач повинен негайно повідомити про це і тимчасово припинити діяльність, щоб влада могла провести огляд. Відомство зобов'язане оглянути артефакти та місце розкопок протягом шести днів з моменту отримання повідомлення, а потім протягом 30 днів оцінити, чи є предмети реліквіями, і оголосити про результати та подальші дії.

Винагорода та відповідальність

Закон передбачає, що особи, які виявили археологічні реліквії під час пошуків, випадкових знахідок або під час будівельних і розкопувальних робіт, можуть отримати грошову винагороду або свідоцтво за виконання зобов'язань щодо звітності. Грошова винагорода призначається, якщо артефакт має виняткову історичну, художню чи наукову цінність; максимальний розмір виплати встановлено у 25-кратному середньому місячному заробітку. Водночас закон запроваджує покарання за незареєстровану пошукову діяльність, пошук у заборонених зонах та невиконання обов'язків щодо звітності, що робить нову систему не лібералізацією, а впорядкуванням практики пошуку артефактів.