Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір спрямувати невикористані кошти оборонної програми SAFE на спільні оборонні проєкти з Україною. Заява викликала несподівану та гостру реакцію в кількох столицях ЄС, і особливо в Варшаві. Польські влади ще влітку заявляли, що планують подати заявку на другий етап програми та отримати ту частину коштів, яку інші держави-члени не встигли використати, щоб профінансувати власні оборонні розробки. Конкретні проєкти для подання вже готувалися. Тепер ці плани перебувають під прямою загрозою: за словами фон дер Ляєн, залишкові кошти SAFE планується віддати не країнам ЄС, а на спільні програми з українським оборонним промислом.
«Такої розмови не було»: дипломатичний скандал у Брюсселі
Дипломатичне джерело в Брюсселі, яке пожелало лишитися анонімним, поскаржилося журналістці польського радіо RMF FM, що жодних попередніх консультацій із державами-членами щодо цього рішення не проводилося. «Такої розмови з Єврокомісією не було. Зараз саме ми, держави-члени, погашаємо кошти цього кредиту, а не Єврокомісія», — обурено заявив співрозмовник. Суть претензії, як зазначають у кількох європейських столицях, проста: SAFE — це не безповоротний грант, а кредит, який країни ЄС беруть на себе і потім самостійно виплачують. Логічно, вважають у Варшаві та не лише, що саме держави-члени, а не Брюссель, мають вирішувати, куди підуть невикористані кошти. Фактично Єврокомісія, на думку критиків, самовільно перерозподіляє зобов'язання, закріплені за конкретними бюджетами національних урядів.
Скільки грошей на кону: від 10 до 20 мільярдів євро
За словами єврокомісара з оборони Андрюшуса Кубілюса, точна сума невикористаних коштів ще уточнюється. Орієнтовно йдеться про 10–20 мільярдів євро. Планується спрямувати їх на спільні оборонні розробки України та ЄС, зокрема на систему протиповітряної оборони FREYA (в низці джерел також згадується як Freyja) — доступну та модульну систему ППО. Водночас скільки грошей реально залишиться невикористаними, поки невідомо: у країн ЄС є час до кінця жовтня 2026 року звітувати про свої проєкти, і лише тоді стане зрозуміло, який обсяг коштів звільниться. Раніше неофіційно в Брюсселі згадувалася цифра близько 10 мільярдів євро. Італія, наприклад, отримала майже 15 мільярдів, але досі не підписала угоду на всю суму — там зважують, як кредит вплине на бюджетний дефіцит. Подібна ситуація з Угорщиною, якій виділили близько 16 мільярдів. «Поки що це ділити шкуру не вбитого ведмедя», — прокоментували ситуацію джерела в Брюсселі.
Протиріччивні дані
У наданих джерелах фіксується низка незбігів. По-перше, обсяг потенційно перерозподілюваних коштів: єврокомісар Кубілюс називає діапазон 10–20 мільярдів євро, тоді як раніше неофіційні оцінки в Брюсселі укладалися в цифру близько 10 мільярдів. Точна сума, за визнанням самого Кубілюса, буде відома лише після звітів країн-членів до кінця жовтня. По-друге, назва оборонної системи, на яку планується спрямувати кошти, в різних фрагментах джерел фігурує як FREYA та як Freyja — ймовірно, це одна й та сама система з варіацією транслітерації, однак єдиного канонічного написання в публічних заявах на момент публікації статті зафіксовано не було. По-третє, позиція Польщі: формально Варшава не виступала з офіційною заявою «проти», а висловила «здивування» та обурення через дипломатичні канали та ЗМІ, що створює різницю між публічною риторикою та фактичною дипломатичною позицією.
Ширший контекст: від Ради безпеки до Канади
Рішення щодо SAFE вписується в ширший пакет оборонних і політичних ініціатив ЄС. У блоці також обговорюється створення Європейської ради безпеки з участю України — про це заявив представник МЗС України Георгій Тихий, додавши, що Київ готовий брати участь у новій структурі. Паралельно Європейський Союз намір запропонувати Канаді статус першого в історії асоційованого члена блоку: фон дер Ляєн підкреслила, що Європу та Канаду об'єднують спільні цінності. Нарешті, одне з ключових рішень передбачає суттєве зміцнення протиповітряної оборони України через створення спільної модульної системи ППО на базі проєкту Freyja/FREYA. Таким чином, перерозподіл коштів SAFE стає не ізольованим бюджетним рішенням, а елементом стратегії інтеграції українського оборонного промислу в європейський оборонний простір — але, як свідчить реакція Варшави, ця стратегія поки не отримала консенсусу серед держав-членів.
