Заморожування мирного діалогу між Україною та Росією викликає в Анкарі стійке відчуття тривоги, хоча турецькі дипломати навмисно уникають гострих формулювань на кшталт «негативна реакція». Про це в ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна розповів посол України в Туреччині Наріман Джелял, підкресливши, що турецька сторона чудом розуміє: ініціатором паузи стала російська сторона. За його словами, у дипломатичних колах Анкари не плекають ілюзій щодо причин зупинки контактів, однак публічно зберігають стриманий тон, концентруючись на пошуку виходів із глухого кута.

Єдиний канал, який продовжує працювати: обмін полоненими

Попри загальний застій у переговорному процесі, посол вказав на один напрямок, де зафіксовано реальний прогрес — звільнення українських військовополонених та частини цивільних осіб. «Ми звільняли або обмінювали наших людей і до того, і після того, але тут дійсно відбувся суттєвий кількісний зростання», — зазначив Джелял. Таким чином, гуманітарний трек залишається єдиним робочим механізмом взаємодії, який не паралізований політичною волею Москви.

Чорне море як тригер ескалації та дзеркальні відповіді Києва

Найбільш чутливою темою в українсько-турецькому діалозі стала загибель турецьких моряків внаслідок атак на комерційні судна. Джелял прямо заявив, що Київ «чесно говорить» про те, що постійні удари Росії по портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству змушують українську сторону діяти дзеркально. Подібна ескалація, за словами посла, категорично не влаштовує турецьких партнерів, які наполегливо пропонують зустрічі та підтримують ідею відновлення діалогу. За даними The Telegraph, атаки на цивільне судноплавство вже суттєво обмежили роботу портів Одеси, Чорноморська та Південного, що може коштувати Україні втрат до 1,5% ВВП.

«Усі готові, окрім безпосередньо глави Кремля»

Посол підкреслив, що Київ не відмовляється від діалогу: президент Володимир Зеленський у розмовах із Реджепом Тайипом Ердоганом неодноразово висловлював готовність зустрітися з Володимиром Путіним саме на турецькій території. При цьому, за оцінкою Джеляла, будь-які переговори нижче рівня глав держав у поточних умовах вважаються малоефективними. «Зрештою, ми стикаємось із небажанням Росії домовлятися. Турки готові, ми готові, американці готові. Усі готові, окрім безпосередньо глави Кремля та його оточення», — резюмував дипломат.

Економічний контекст: зона вільної торгівлі та її витрати

Паралельно з дипломатичним треком розвивається економічний вимір відносин. Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною була підписана ще у 2022 році, а нещодавно Верховна Рада ратифікувала документ, після чого його підписав президент. Джелял визнав, що зона вільної торгівлі відкриває для українського бізнесу нові ринки збуту, водночас створюючи ризики для легкої промисловості, яку, за його словами, доведеться підтримувати на державному рівні.

Позиція Москви: зерновий трек залишається замороженим

На тлі заяв Києва та Анкари про готовність до діалогу заступник глави МЗС Росії Олександр Грушка заявив, що Москва поки не бачить умов для відновлення зернової угоди в Чорному морі. Це підтверджує тезу посла Джеляла про те, що ініціатива відновлення контактів системно блокується на рівні російського керівництва, тоді як українська, турецька та американська сторони, за його оцінкою, демонструють готовність до переговорів.