Посол Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова в авторській колонці для видання РБК-Україна виступила проти поширеної практики зіставлення прогресу Києва та Кишинева на шляху до членства в ЄС. За її словами, умови вступу для обох країн ідентичні, проте обставини, в яких вони реалізують реформи, принципово різняться. Дипломат наголосила, що черговий раунд порівнянь не сприяє проходженню ключових законопроєктів через Верховну Раду.

Однакові критерії, різні реалії

Матернова визнала, що Молдова заслуговує на визнання за проведені реформи і просунулася далі у виконанні проміжних вимог щодо верховенства права. Водночас вона нагадала, що до обох країн застосовуються одні й ті самі умови членства в Євросоюзі. Різниця, за її оцінкою, полягає не в стандартах, яких необхідно досягти, а в контексті їхньої реалізації: одна країна проводить реформи в умовах мирного часу, інша — в умовах повномасштабної війни.

Реформи під вогнем

«Україна проводить реформи, захищаючи свій народ і територію від повномасштабного вторгнення Росії. Тим самим вона також допомагає захистити мир у Європі», — заявила посол ЄС. Цей аргумент, за її логікою, робить пряме зіставлення термінів і темпів некоректним: інституційне навантаження на державу, що веде оборонну війну, незрівнянне з навантаженням на країну, яка не стикається із зовнішньою військовою загрозою.

Що дійсно рухає процес

Матернова запропонувала змістити фокус із риторичних порівнянь на конкретний перелік законодавчих ініціатив. За її словами, корисне питання — які саме закони Україні необхідно ухвалити й оперативно втілити в життя, щоб почати закривати переговорні глави. Саме цей прагматичний підхід, за оцінкою посла, здатний прискорити процес, тоді як публічні дискусії про «відставання від Молдови» лише відволікають від роботи над текстами та процедурами.

Контекст: оцінка Єврокомісії та заява президента Молдови

Позиція Матернової прозвучала на тлі нещодавньої заяви Єврокомісії, яка констатувала відставання України від Молдови на шляху до членства в ЄС. Причиною називався недостатній прогрес у боротьбі з корупцією. Президент Молдови Мая Санду, виступаючи після відкриття нової лінії електропередачі, що з'єднала Молдову з Румунією та європейською енергосистемою, повідомила, що Кишинів може завершити переговори про вступ до початку 2028 року, тоді як Києву, за її оцінкою, знадобиться ще один рік понад намічені терміни.

Енергетичний фактор і символічне значення

Вибір моменту для заяви Санду — церемонія запуску енергомосту з Румунією — не випадковий: фізичне підключення до європейської енергосистеми стало для Молдови не лише інфраструктурним, а й політичним символом інтеграції. Для України, чия енергетика протягом кількох років зазнає системних ударів, аналогічні демонстрації прогресу утруднені, що додатково ускладнює публічне порівняння двох траєкторій. Проте, як підкреслює посол ЄС, критерії залишаються спільними, і саме їх виконання, а не зіставлення з сусідом, визначає темп руху до Брюссельських переговорів.