У умовах, коли традиції стикаються із сучасними трендами, питання вибору імені для дитини стає одним із найбільш обговорюваних серед молодих батьків. Міністерство юстиції України дало розгорнуті роз'яснення щодо законодавчих норм, що регулюють цей процес. Як виявилося, українське законодавство не встановлює жорсткого переліку дозволених чи заборонених імен, надаючи сім'ям значну свободу вибору, однак накладаючи певні обмеження заради інтересів самої дитини.
Законодавчі рамки та відсутність «чорного списку»
Згідно з інформацією, наданою Міністерством юстиції, в Україні відсутній офіційний список імен, які не можна давати дітям. Батьки наділені правом обирати як традиційні, так і рідкісні, іноземні чи навіть неологізми. Єдиним суворим обмеженням є кількість імен: дитині можна присвоїти не більше двох імен. Виняток із цього правила можливий лише у разі, якщо це відповідає звичаям національної меншини, до якої належить один або обидва батьки.
Визначення імені відбувається за загальною згодою батьків. У ситуаціях, коли дитина народжується у матері, яка не перебуває у шлюбі, а батьківство не визнане, право самостійно визначити ім'я належить матері. Якщо ж батьки не можуть дійти згоди, спір вирішується через органи опіки та піклування або в судовому порядку.
Принцип «інтересів дитини» та ризики нестандартних імен
Попри широку свободу вибору, відомство підкреслює, що батьківські права не можуть реалізовуватися всупереч інтересам дитини. Мін'юст попереджає, що при виборі імені слід враховувати психологічний аспект: чи не стане ім'я причиною насмішок, приниження чи інших негативних наслідків у майбутньому. Юристи рекомендують батькам проявляти здоровий глузд, уникаючи імен, які можуть створити труднощі у соціальній адаптації дитини.
Особлива увага приділена використанню цифр, спеціальних символів чи нестандартних позначень. Хоча закон прямо не забороняє такі варіанти, на практиці це може створити серйозні складнощі при оформленні офіційних документів, зокрема паспорта. Технічна неможливість коректного відображення імені у державних реєстрах може стати перешкодою для реалізації цивільних прав.
Процедура зміни імені та особливості воєнного часу
Законодавство передбачає механізми для виправлення помилок чи зміни рішення. Протягом першого року після народження батьки можуть звернутися до РАЦСу із заявою про зміну імені, якщо при реєстрації не були враховані бажання одного з батьків. До досягнення дитиною 14 років зміну імені також можна ініціювати, якщо дитина фактично користується іншим ім'ям і це відповідає її інтересам.
Вікові межі дають дитині більше самостійності: з 14 до 16 років підліток може змінити власне ім'я за згоди батьків, а за досягненням 16 років — самостійно. У умовах воєнного стану, що діє у 2026 році, відповідні заяви можна подати в будь-який відділ РАЦСу, що працює на підконтрольній Україні території, що спрощує бюрократичні процедури для переміщених сімей.
Тренди іменування у 2026 році
Статистика першої половини 2026 року показує, що, попри відсутність заборон, батьки все частіше схиляються до перевірених варіантів. Імена Артем та Софія залишилися найпопулярнішими серед новонароджених. Однак спостерігається стійкий тренд на повернення до коріння: батьки все частіше обирають рідкісні, подвійні та староукраїнські імена, прагнучи підкреслити національну ідентичність. При цьому експерти відзначають, що екстремально рідкісні імена, що викликають запитання у оточуючих, поки залишаються маргінальним явищем.
