На українському енергетичному ринку набуває обертів дискусія про те, наскільки виправдане державне втручання у ціноутворення електроенергії. Віце-президент ICC Ukraine з питань енергетики Олександр Трохимець під час брифінгу заявив, що наявність граничних цін — так званих прайс-кепів — встановлених Національною комісією, що виконує функції регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЗКУ), може провокувати дефіцит пропозиції в окремі години і в кінцевому підсумку завдавати шкоди кінцевим споживачам. За його словами, якщо встановлена регулятором гранична ціна надто низька, виробникам стає економічно невигідно продавати електроенергію в пікові години, що призводить до звуження пропозиції на ринку.
Як прайс-кепи спотворюють ринковий механізм
Трохимець пояснив, що прайс-кепи є верхніми межами ціни, за які ринок не може підніматися. «Національна комісія регулювання встановлює так звані прайс-кепи — це межі, за які не можна підніматися. І в певні години наявність цих прайс-кепів зумовлює відсутність пропозиції», — підкреслив експерт. У таких умовах виробникам просто невигідно виходити на ринок: маржа не покриває витрати на генерацію та передачу, а отже, обсяги в пікові періоди скорочуються. Виникає дефіцит, який у підсумку лягає на плечі споживачів — як промислових, так і побутових.
Ціна має формуватися балансом попиту та пропозиції
За переконанням Трохимця, електроенергія — це товар, і її ціна має визначатися ринковим механізмом, тобто балансом попиту та пропозиції. Проблема виникає тоді, коли встановлений регулятором верхній ліміт не дозволяє ринку адекватно реагувати на зростання попиту або зниження пропозиції. Внаслідок цього ціновий сигнал, який у нормальному ринковій економіці стимулює виробників збільшувати генерацію в години дефіциту, блокується. Ринок перестає виконувати свою координаційну функцію, а на його місце приходить адміністративне регулювання, яке, за оцінкою ICC Ukraine, суперечить логіці реформи енергетичного сектору.
Імпорт з Європи та штучні бар'єри
Раніше колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький також вказував, що цінові обмеження на українському енергоринку є абсолютно штучними і заважають у повній мірі використовувати імпорт електроенергії з Європи. У умовах, коли прайс-кепи не дозволяють ціні відображати реальну вартість транскордонної генерації, українські споживачі позбавляються доступу до дешевших або, навпаки, до необхідних обсягів імпортної енергії. Це особливо актуально в контексті відновлення енергосистеми після багаторічних пошкоджень інфраструктури та необхідності диверсифікації джерел постачання.
Суперечливі дані
Разом із тим у публічному полі лунають і інші оцінки. Зокрема, в одному зі своїх заявлень Трохимець відзначав, що промисловість продовжує працювати навіть після зміни прайс-кепів, попри гучні заяви про можливі закриття підприємств. Це створює певну неузгодженість: з одного боку, експерти попереджають про ризики дефіциту пропозиції та шкоди для споживачів, з іншого — фактична динаміка завантаження промислових споживачів поки не демонструє катастрофічних наслідків від цінових обмежень. Можливо, йдеться про тимчасовий лаг між впровадженням нових прайс-кепів і їхнім реальним впливом на поведінку генеруючих компаній, або ж про те, що поточні рівні обмежень ще не досягли критичної точки, за якою ринок починає «просідати» за обсягами. Водночас сам факт існування адміністративної стелі ціни, на думку ICC Ukraine, є системною перешкодою для повноцінного функціонування ринку.
Що далі: очікування від реформи
Експерти ICC Ukraine послідовно виступають за скасування штучних цінових обмежень і перехід до повноцінного ринкового ціноутворення, в якому ціна в кожну годину відображає реальне співвідношення попиту та пропозиції. Це, на їхню думку, дозволить не лише усунути ризики локальних дефіцитів, а й створити стимули для інвестицій у генерацію та модернізацію мереж. Водночас питання про те, коли і в якому обсязі НКРЗКУ готова переглянути діючу модель прайс-кепів, на момент підготовки матеріалу залишається відкритим. Для споживачів ключовим залишається питання: допустимо, щоб адміністративне рішення регулятора в підсумку робило електроенергію менш доступною саме в ті години, коли вона потрібна найбільше.
