Український енергетичний ринок знову опиняється на роздоріжжі: чинна система цінових обмежень, так званих прайс-кепів, ризикує перетворитися на бар'єр для закупівлі електроенергії з Європи напередодні опалювального сезону. Про це в інтерв'ю YouTube-каналу «Український тиждень» заявив Володимир Омелянченко, директор енергетичних програм Центру Разумова, чийі слова наводить РБК-Україна. За його оцінкою, якщо європейські ціни на електроенергію зростуть вище встановленого в Україні граничного рівня, регуляторні обмеження не дадуть країні в повній мірі використовувати імпортні потужності саме в той момент, коли потреба в них максимальна.

«Прайс-кепи й ціна — це різна річ»

Омелянченко наголошує на принциповій різниці між ринковою ціною та адміністративно встановленим стелею. «Може виникнути ситуація, що навіть ці завищені ціни, підвищені ціни, радше прайс-кепи, бо прайс-кепи й ціна — це різна річ. Підвищені прайс-кепи можуть і не допомогти», — зазначає експерт. Таким чином, навіть формальне підвищення граничного рівня не гарантує, що механізм працюватиме коректно: проблема, за його словами, криється в самому принципі встановлення обмежень, а не в конкретній цифрі.

Повторення сценарію минулих зим

Експерт прямо вказує на циклічність проблеми. «Ми можемо знову повторити ту ситуацію, яка була в минулі роки, коли в нас за великого дефіциту електричної енергії ми самі собі своєю безглуздою регуляторною політикою НКРЕКУ знижували можливість отримувати електричну енергію тоді, коли нам це потрібно», — заявив Омелянченко. Йдеться про періоди, коли внутрішній генеруючий потенціал України був вичерпаний, а регуляторні рамки не давали операторам гнучко закуповувати недостаючі обсяги на європейському ринку. Результатом ставав штучний дефіцит, який погіршував навантаження на мережу й обмежував можливості для відключень.

Вимога змінювати принцип, а не цифри

Ключова пропозиція Омелянченка адресована Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ). За його переконанням, регулятор має діяти на випередження: змінити сам принцип встановлення прайс-кепів до настання зими, а не коригувати граничні ціни вручну після того, як проблема вже виникла. Такий підхід, за оцінкою експерта, дозволить уникнути повторення сценарію, за якого регуляторні рішення приймаються реактивно, в умовах гострого дефіциту, коли час для маневру мінімальний.

Підтвердження позиції: голос «Укренерго» та Перший енергетичний рада

Позиція Омелянченка не є ізольованою. Раніше колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначав, що штучні цінові обмеження на українському енергоринку змушують країну систематично недокористовувати імпорт електроенергії з Європи. У свою чергу, Перший енергетичний рада фіксував, що вже чинні низькі прайс-кепи призвели до скорочення обсягів імпорту з ЄС. Сукупність цих заяв формує стійку картину: проблема не в одиничному епізоді, а в структурній неадекватності регуляторної моделі, яка не враховує динаміку європейських цін у періоди пікового попиту.

Суперечливі дані

У оцінках експертів присутній нюанс, який важливо враховувати. З одного боку, логіка «підняти прайс-кепи — дозволити імпорт» здається інтуїтивно вірною й, імовірно, поділяється частиною учасників ринку. З іншого боку, Омелянченко прямо зазначає, що «підвищені прайс-кепи можуть і не допомогти», вказуючи на те, що проблема має не кількісний, а якісний, інституційний характер. Тобто навіть якщо регулятор підніме стелю, за збереження попереднього принципу її встановлення (жорстке прив'язування до внутрішніх орієнтирів, відсутність автоматичної індексації за європейським бенчем) ефект може виявитися недостатнім. Таким чином, між тезою «потрібно просто підняти цифри» та тезою «потрібно змінювати саму архітектуру регулювання» існує суттєва різниця, і саме на ній акцентує увагу експерт Центру Разумова.