Центр дослідження громадської думки (CBOS) за замовленням видання Dziennik Gazeta Prawna опублікував результати свіжого опитування, у якому поляки пояснили, чому, на їхню думку, ставлення до українців у країні погіршилося. Як повідомляє РБК-Україна, респонденти насамперед пов'язали цю динаміку з двома групами факторів: суперечками навколо історичної пам'яті — передусім подій на Волині — та питаннями соціальних виплат, які, за сприйняттям частини суспільства, отримують українські біженці. Саме це поєднання «історія плюс гроші» стало головним висновком соціологів і відображене в самому заголовку публікації.

Історична пам'ять і соціальні виплати — два полюси сприйняття

За даними соціологів, саме ці дві теми виявилися найчастішими відповідями при поясненні погіршення ставлення до українців. З одного боку, це історична травма та суперечки про події 1943 року на Волині, які в польському суспільному дискурсі регулярно виникають у контексті української теми. З іншого — економічний вимір: переконання, що українські біженці отримують значні соціальні виплати і, на думку частини респондентів, «конкурують» за ресурси. При цьому, згідно з тими самими даними, лише 7,6% опитаних вважають, що ставлення поляків до українців взагалі не погіршилося, — тобто переважна більшість фіксує негативну динаміку, навіть якщо розходяться в її причинах.

Суперечливі дані

Автори дослідження підкреслюють помітний політичний розкол громадян при визначенні причин погіршення ставлення до українців. Прихильники правлячого політичного табору та прихильники право-консервативної опозиції розставляли пріоритети по-різному: у кожній із цих груп домінували власні пояснення — від акценту на історичній пам'яті до акценту на соціальних виплатах і «навантаженні» для суспільства. Таким чином, єдиної «офіційної» версії причин у суспільстві немає, і публічна дискусія фактично розколота по партійній лінії. Це робить опитування не просто статистикою, а зрізом внутрішньопольської політичної боротьби, у яку залучена й українська тема.

Контекст: депортаційні настрої та мільйон біженців

Опитування проходило 17–20 серпня 2026 року змішаним методом серед 1000 дорослих мешканців Польщі. Його результати важливо розглядати в ширшому контексті: нещодавнє окреме опитування показало, що 67,2% поляків підтримують ідею депортації українських чоловіків, які не мають легальної роботи в Польщі. Одночасно з початку повномасштабної війни Польша надала захист 1,73 млн українців, змушених виїхати через російську агресію. Ця цифра робить українську присутність у Польщі однією з найбільших у Європі й пояснює, чому тема сприйняття біженців стала стійким елементом внутрішнього порядку денного.

Що це означає для двосторонніх відносин

Сукупність даних вказує на те, що погіршення ставлення до українців у Польщі — це не єдиний «антиукраїнський» імпульс, а набір переплетених факторів: історична пам'ять, економічні страхи та політична конкуренція всередині самого польського суспільства. Для Києва це сигнал про те, що українська тема в Польщі міцно вбудована в локальну партійну боротьбу, а отже, будь-які кроки щодо нормалізації сприйняття залежатимуть не лише від двосторонньої політики, а й від внутрішньопольських політичних циклів. Наступні опитування CBOS та реакції правлячого табору й право-консервативної опозиції стануть ключовими індикаторами того, як розвиватиметься ця динаміка.