В умовах повномасштабної війни безпека промислового підприємства перестала бути виключно питанням корпоративного управління. Кожне зруйноване виробництво — це втрачені робочі місця, податкові надходження, порушені логістичні ланцюжки та додаткове навантаження на державний бюджет. Саме тому залучення приватного сектору до протиповітряної оборони стало закономірним кроком: бізнес має ресурси, зацікавленість і готовність інвестувати в захист власних об'єктів. Однак, як зазначає в ексклюзивній колонці для РБК-Україна адвокат судової практики Juscutum Ксенія Межова, за цим кроком постає незручне для держави питання: чи справедливо оподатковувати витрати, які фактично спрямовані на виконання завдань загальнонаціональної оборони?

Правова основа: експериментальний проєкт Кабміну

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року №1506 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони» було запроваджено механізм, що дозволяє компаніям за власний кошт створювати мобільні групи захисту, купувати озброєння та збивати ворожі дрони. Важливо розуміти: приватна ППО — це не створення незалежних збройних формувань. Підрозділи працюють як частина загальної системи в управлінні Повітряного командування Повітряних Сил ЗСУ, за визначеними державою процедурами та під військовим командуванням.

Масштаб програми: від заявок до бойового чергування

За даними, зібраними Delo.ua, до середини липня 2026 року на участь в експерименті подали заявки 62 підприємства, 51 з них отримали спеціальний статус «уповноваженого підприємства», проте до бойового чергування дійшли групи лише чотирьох компаній. При цьому Focus.ua повідомляє, що до проєкту долучилися вже майже 100 українських підприємств, що свідчить про швидке зростання інтересу бізнесу до власного захисту. Міноборони повідомляло про понад 50 знищених ударних дронів «Шахед» та розвідувальних Zala в межах діяльності приватних груп ППО. Захист серйозного промислового об'єкта, залежно від конфігурації, оцінюється в суму від 20 млн гривень (близько $250 тис. – $500 тис. і більше), а потенційно йдеться про мільярдний ринок, хоча його фактичний обіг і суми контрактів залишаються закритими.

Податковий парадокс: ПДВ та податковий кредит

Для бізнесу участь у приватній ППО означає не лише організаційні обов'язки, а й суттєві фінансові витрати: обладнання для виявлення та протидії повітряним загрозам, його обслуговування, підготовка персоналу, створення інфраструктури. Тут виникає парадокс, на який вказує Ксенія Межова. Податковий кодекс України передбачає низку спеціальних режимів та пільг для операцій з окремими товарами оборонного призначення, проте наявність таких положень не означає, що будь-яке обладнання, придбане для приватної ППО, автоматично звільняється від ПДВ. Ключове значення мають конкретний вид обладнання, його класифікація, умови поставки, статус учасників операції та вимоги конкретної податкової норми. Ба більше, необхідно розрізняти звільнення від ПДВ при постачанні обладнання та право покупця на податковий кредит — це різні правові механізми з різними фінансовими наслідками.

Практичний розрахунок: 10 млн гривень і 2 млн зверху

Уявімо, що підприємство планує витратити 10 млн гривень на створення системи захисту. Якщо відповідна поставка оподатковується ПДВ за основною ставкою 20%, додаткова сума податку становитиме 2 млн гривень. За наявності передбачених законом умов підприємство може отримати право на податковий кредит, проте це не завжди усуває тимчасове навантаження на оборотні кошти, а за окремих моделей використання обладнання можуть виникати додаткові податкові зобов'язання. Фактично бізнес опиняється в ситуації, коли він фінансує суспільно важливу функцію, а потім змушений окремо доводити податковим органам правомірність обліку відповідних операцій. Для офіційних учасників системи приватної ППО, на думку Межової, необхідно передбачити максимально зрозумілий механізм застосування податкових пільг, щоб невизначеність не відлякувала потенційних інвесторів у власну безпеку.

Перші ліцензії та ринок після війни

Першою серед українських defense-tech компаній, що отримала ліцензію на створення власної приватної ППО, стала «Генерал Черешня». До складу її технічних комплексів входять дрони-перехоплювачі AIR та Speed, а також антишахідна платформа BULLET. Усі мобільні групи працюють із використанням технологій дистанційного запуску, управління та систем донаведення. Паралельно компанія запустила Академію, що готує пілотів для інших підприємств за поглибленою програмою. Питання, яке порушує Delo.ua, стосується і перспектив: чи збережеться ця модель після війни, коли ринок приватної ППО може трансформуватися з оборонного в комерційний. Поки ж для держави завдання полягає в тому, щоб податкова система забезпечувала реальне зменшення фінансового навантаження на бізнес, який інвестує в оборону, а не створювала додаткові бар'єри для виконання загальнонаціональної функції.