У серпні 2026 року, коли фінансова грамотність стала обов'язковим навичкою для виживання в економіці, мільйони людей досі стикаються з парадоксом: складений бюджет не працює. Люди витрачають більше, ніж планували, навіть маючи чіткий фінансовий план. Засновник та президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак у ексклюзивному інтерв'ю виданню РБК-Україна розкрив механізми, які змушують нас порушувати власні фінансові правила.
Емоційний зрив біля каси: пастка імпульсивних покупок
Однією з головних причин перевитрат є вплив емоцій, який загострюється в момент здійснення покупки. За словами експерта, продавці та маркетологи давно навчилися використовувати психологію покупця, особливо в зонах кас супермаркетів. Людина може прийти в магазин із чітким списком, плануючи купити лише необхідні продукти, але в черзі до каси її увагу привертають «дрібниці» — жуйка, шоколадка або новий гаджет.
У цей момент спрацьовує механізм миттєвого бажання, і непотрібний товар раптово стає «необхідним». Козак підкреслює, що саме в такі моменти бюджет дає збій, оскільки рішення приймається не раціональним розумом, а емоціями.
Ефект «дрібних» витрат та ілюзія економії на акціях
Значна частина перевитрат формується не за рахунок великих покупок, а із суми багатьох дрібних витрат. Видатки в 20, 30 чи 50 гривень здаються незначними в момент оплати, але при підрахунку за місяць вони перетворюються на суттєву суму. Експерт радить використовувати додатки великих мереж для аналізу чеків та категоризації витрат, щоб побачити реальну картину «витік» грошей.
Окремо варто згадати вплив знижок та акцій. Тарас Козак називає це «хибним показником економії». Коли товар, наприклад, кросівки, продається зі знижкою 50%, мозок сприймає це як вигоду. Однак, якщо товар не потрібен, його покупка навіть за зниженою ціною — це не економія, а витрата грошей на непотрібне. Акції типу «купи два, отримай третій» також маніпулюють свідомістю, змушуючи купувати зайве зараз мнимої безкоштовної речі.
Кредитна пастка: чому безготівковий розрахунок небезпечний
Оплата карткою та наявність кредитних лімітів створюють у людини хибне відчуття фінансової свободи. Пільговий період по кредитних картках дає ілюзію того, що грошей більше, ніж насправді. Якщо людина не має високої фінансової дисципліни, вона легко виходить за межі пільгового періоду, і тоді відсотки починають «мучити» бюджет.
Крім того, регулярне використання кредитних лімітів підточує фінансову подушку безпеки. У разі кризи чи непередбачуваних обставин людина виявляє, що її ліміт вже зайнятий, і змушена брати дорогі споживчі кредити. Банки розраховують на те, що частина клієнтів не зможе вчасно погасити борг, і відсотки покривають ризики кредитування всіх інших.
