Чотири роки війни та міжнародної ізоляції кардинально перекроїли геополітичний ландшафт для Росії. Якщо раніше Володимир Путін диктував умови, то тепер, за даними західних ЗМІ, він все частіше змушений займати позицію просителя у стосунках із Пекіном. Тим часом Китай, демонструючи холодний прагматизм, вже зазирає у майбутнє, готуючись до можливої зміни влади в Кремлі.

Від захоплення до торгу: зміна ролей

Ще у 2013 році Сі Цзіньпін називав російського колегу «зразком для наслідування», захоплюючись його впливом на світовій арені. Однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну баланс сил змістився. Сьогодні економіка Росії критично залежить від китайського ринку: на Піднебесну припадає майже 40% зовнішньої торгівлі РФ. Тим часом частка Росії в торгівлі Китаю не перевищує 4%.

Цей економічний дисбаланс перетворює Путіна на залежного партнера. Яскравим прикладом став травневий візит російського лідера до Пекіну. Москва розраховувала підписати угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру — 2», але китайські чиновники погодилися на проект лише за однієї умови: газ має постачатися за внутрішньою російською ціною. Фактично Пекін вимагав від Кремля субсидіювати будівництво.

«Сі прийняв Путіна, як імператор, що приймає гостя у своєму замку, — і відправив його додому», — прокоментував ситуацію німецький бізнесмен Йорг Вутке.

Символіка та приховані загрози

Зміна статусу відбилася навіть у візуальному ряді. На фотографіях з останнього візиту, опублікованих китайськими ЗМІ, Володимир Путін зображений так, ніби дивиться знизу вгору на спільний портрет із Сі Цзіньпіном. У Пекіні запевнили, що постановка не переслідувала мети принизити російського лідера, але символізм очевидний.

Крім того, Пекін серйозно обурений військовим співробітництвом Росії з Північною Кореєю. Китайські чиновники побоюються, що передача російських технологій посилить ядерний потенціал Пхеньяну, що, у свою чергу, підштовхне Південну Корею та Японію до ще тіснішого союзу зі США.

Стратегія «Після Путіна»

Китайські стратеги вже не обмежуються поточним моментом. Пекін активно зміцнює контакти з російськими чиновниками та представниками еліти, які можуть визначати курс країни після відходу Володимира Путіна. Китай розвиває довгострокові зв'язки не лише з нинішнім керівництвом РФ, а й з тими, хто впливатиме на політику країни в майбутньому.

У кінці червня Пекін несподівано публічно закликав Київ та Москву повернутися до переговорного столу та зупинити бойові дії. Вперше китайський дипломат згадав про страждання цивільного населення України, що стало сигналом до зміни риторики.

Однак на тлі дипломатичних слів тривають і таємні дії. На початку липня стало відомо, що Росія та Китай провели секретні військові навчання, пов'язані з війною в Україні. У них взяли участь генерали обох країн, а підготовку особисто затвердив міністр оборони Росії.