Володимир Путін заявив, що Росія зацікавлена у припиненні збройного конфлікту в Україні і, за його словами, «не має жодного бажання» його продовжувати. Водночас, як повідомляє РБК-Україна з посиланням на ТАСС, глава російської держави переклав відповідальність за можливе завершення бойових дій на українську сторону, заявивши, що «питання не лише в нас сьогодні». Центральною умовою, яку, за його формулюванням, має прийняти київська сторона, стала згода на компроміси, запропоновані американською стороною ще до переговорів в Анкориджі.
Ультиматум щодо 10% території Донеччини
Ключовим елементом заяви стала оцінка ситуації навколо решти Донецької області, яку, за словами Путіна, Україна має намір «утримувати ще якийсь час». Він висловив сумнів у доцільності цих зусиль, поставивши запитання, чи є сенс утримувати близько 10% території «будь-якою ціною», якщо в перспективі Київ усе одно не зможе цього зробити. Ця заява фактично оформилася як ультиматум: за логікою прозвучавших слів, готовність Києва до поступки щодо цієї ділянки названа умовою для руху до завершення конфлікту.
Заява про «переворот» і готовність до діалогу
Окремо Путін прокоментував чинне керівництво України, заявивши, що воно, за його твердженням, прийшло до влади в результаті «державного перевороту». При цьому він додав, що Росія, за його словами, готова вести з цим керівництвом діалог. У тому ж ключі пролунало твердження про те, що Росія не починала війну, а, навпаки, протягом восьми років намагалася її завершити, поки, за його словами, «Київ проводив військові заходи». Ці тези є позицією російського президента і не збігаються з офіційною версією України про причини та характер конфлікту.
Контекст: зустріч із Трампом у Китаї
Заяви пролунали на тлі нещодавньої зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Китаї, яка, за даними Кремля, тривала близько 40 хвилин. У російському керівництві заявили, що головною темою розмови стала війна в Україні. Цей контекст посилює увагу до подальших публічних заяв Путіна, які розглядаються як відображення переговорної позиції Москви перед можливими подальшими контактами.
Вимоги до НАТО та ядерної парасольки: документ від 10 листопада
Додатковий контекст дають матеріали, що посилаються на документ, датований 10 листопада та оприлюднений, за повідомленнями, німецькою газетою Bild і британською The Telegraph. Згідно з цими публікаціями, до переліку умов, підготовлених російськими переговорниками, включено вимоги про відведення військ НАТО до кордонів 1997 року, виведення сил із Східної Європи та Балтії, вихід Фінляндії з альянсу, а також відмову Великої Британії від ядерного захисту європейських союзників — усе це, за даними видання, до того, як Москва погодиться на припинення вогню. Водночас, за тими самими повідомленнями, Росії приписується готовність допустити вступ України до ЄС за умови, що Київ залишиться поза загальною оборонною політикою блоку, а по завершенні війни Росія має намір зберегти контроль над окупованими територіями. Ці вимоги, за оцінкою The Telegraph, багато в чому повторюють масштабні позиції, висунуті наприкінці 2021 року.
Підсумок
Сукупність заяв показує, що російська сторона публічно позиціонує себе як сторону, зацікавлену в завершенні конфлікту, але при цьому висуває низку попередніх умов — від поступок щодо території Донеччини до змін в архітектурі безпеки НАТО. Українська сторона цих умов не визнає, що зберігає суперечність між позиціями сторін і робить питання про припинення бойових дій залежним від результату подальших переговорів.