Адміністрація президента США Дональда Трампа, за даними Financial Times, наполягає на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до початку січня 2026 року. Ключовою причиною називають зміну розкладу в американському парламенті: на початку листопада на проміжних виборах Республіканська партія, за повідомленнями видання, втратила більшість у Палаті представників та Сенаті. У Вашингтоні розраховують зафіксувати угоду до того, як у січні контроль над Конгресом перейде до демократів, які, як очікується, посилять підтримку Києва та санкційний тиск на Москву.

Дедлайн та страх перед «вимушеними поступками»

У Києві та європейських столицях пов’язують жорсткий дедлайн із ризиком того, що президента України Володимира Зеленського можуть схилити до невигідних поступок. За словами одного з українських чиновників, «Трампу подобається Путін, і він хоче завершити все це до січня», після чого додав, що за такого сценарію Росія могла б отримати кращі умови. Європейські дипломати, своєю чергою, зазначають, що поспішає переважно Вашингтон, тоді як Кремль не має наміру форсувати події без виконання власних вимог.

Відновлення контактів після восьмимісячної паузи

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер, згідно з FT, відновили переговори з Києвом та Москвою в Абу-Дабі після восьмимісячної паузи, викликаної війною в Ірані. Останніми днями вони провели серію зустрічей у Москві, Дубліні та Берліні. Раніше цього тижня Дональд Трамп зустрівся з Володимиром Путіним у китайському Шеньчжені за участю очільника КНР Сі Цзіньпіна; після саміту президент США заявив, що Москва готова до миру.

Вимоги Москви та «неприйнятність» моделі НАТО

Російська сторона, за даними видання, не демонструє готовності до швидкого компромісу. Путін, як стверджується, вимагає передачі Росії територій на Донбасі, заборони на вступ України до НАТО та скорочення української армії; Москва також наполягає на зміні архітектури безпеки в Європі зі скороченням сил НАТО на східному фланзі, а в Кремлі, за повідомленнями, планують використати нову кампанію авіаударів як важіль тиску. 20 листопада в російському МЗС ідею США щодо гарантій безпеки для України за моделлю НАТО назвали «неприйнятною»: заступник голови відомства Сергій Рябков заявив, що для Москви виключені варіанти «квазічленства» Києва в альянсі, і зажадав офіційного визнання того, що Україна ніколи не вступить до блоку.

Реакція Києва та Європи, G20 у Маямі

Американські чиновники припускали, що Трамп може обговорити завершення війни з європейськими лідерами на саміті G20 у Маямі наступного місяця, проте високопоставлений французький чиновник заперечив можливість таких переговорів через відсутність запрошення для України. Українська влада, за даними FT, також розцінила обмеження швидкості військового супутникового зв’язку Starshield та затримки поставок ракет до систем Patriot як спосіб послабити позиції Києва на тлі переговорів. За інформацією західних медіа, США пропонували Києву поступитися Донбасом Росії в обмін на членство в НАТО — питання, яке американські переговорники порушували під час консультацій щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки в Європі.